.40 S&W

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
.40 S&W
40 S&W - FMJ - 2.jpg
Набій .40 S&W з оболонковою кулею
Тип набою: пістолет
Країна-виробник:  США
Історія виробництва:
Конструктор: Smith & Wesson
Час створення: 17 січня 1990
Виготовлялось: 1990—до тепер
Характеристики
Схожий набій 10mm Auto
Тип гільзи Безфланцева, пряма
Діаметр кулі, мм: 10,2
Діаметр шиї гільзи, мм: 10,7
Діаметр фланця гільзи, мм: 10,8
Товщина фланця гільзи, мм: 1,4
Довжина гільзи, мм: 21,6
Довжина набою, мм: 28,8
Об'єм гільзи, см3: 1,25
Крок нарізів, мм: 406
Тип капсуля: малий пістолетний
Максимальний тиск, МПа: 240 psi (1.7 MPa)
Балістичні властивості
Вага/тип кулі Швидкість Енергія
135 gr (9 g) Federal Premium JHP Reduced Recoil 1,190 ft/s (360 m/s) 424 ft·lbf (575 J)
155 gr (10 g) Guardian Gold JHP 1,205 ft/s (367 m/s) 500 ft·lbf (680 J)
165 gr (11 g) Remington Golden Saber 1,150 ft/s (350 m/s) 485 ft·lbf (658 J)
180 gr (12 g) Magtech FMJ-FP 1,050 ft/s (320 m/s) 441 ft·lbf (598 J)
200 gr (13 g) Doubletap FMJ-FP 1,050 ft/s (320 m/s) 490 ft·lbf (660 J)
Довжина тестового стволу: 4 inches (100 mm)
Джерело: [1][2]

.40 S&W (.40 Smith & Wesson, 10 × 22 мм Сміт і Вессон) — поширений пістолетний набій американського походження.

Історія[ред.ред. код]

Розробка набою була розпочата відомою американською збройовою фірмою Smith & Wesson в 1986 році на замовлення ФБР. Безпосереднім приводом до початку роботи послужив інцидент, коли в перестрілці в Маямі два співробітника ФБР загинули через недостатню потужність їх штатних пістолетів і револьверів під 9 мм набій: при затриманні підозрюваних в пограбуваннях почалася стрільба, в якій один із злочинців отримав чисельні проникаючі поранення, від яких пізніше помер, проте під час самої перестрілки ці поранення не завадили йому вести вогонь зі своєї зброї і вбити агентів ФБР.

Замовник поставив завдання створити боєприпас, який забезпечував би досить влучну стрільбу, але мав би більшу потужність, ніж у 9-мм набоїв. Крім того, замовники вважали важливим забезпечити, щоб куля виробляла при попаданні також і потужну зупиняючу дію. При цьому необхідно було поєднувати це з мінімально можливою віддачею.

Калібр 0,40 дюйму (10,16 мм) був запропонований для цієї мети одним із співробітників ФБР, які володіли власною (не табельною) зброєю під набій 10 мм Auto. Цей співробітник запропонував зменшити потужність набою 10 мм Auto, яка була занадто висока і вкрай негативно впливала на влучність стрільби[3].

Набій .40 S&W FMJ

Конструктори пішли цим шляхом, залишивши калібр 10,16 мм, як в 10 мм Auto, але зменшивши довжину гільзи з 25,2 до 21,6 мм. Кулі в новому набої використовувалися ті ж, що і в 10 мм Auto, хоча ФБР визнало за можливе застосовувати як стандартні легші кулі. В результаті вийшов набій, близький за характеристиками до відомого .45 АСР, але з меншою віддачею[4].

У серію набій .40 S&W пішов в 1990 році. Практично одночасно фірма Smith&Wesson почала серійний випуск і пістолетів під цей боєприпас[3].

Особливості і використання[ред.ред. код]

Геометричні розміри набою .40 S&W

Основною перевагою набою .40 S&W є відносно невеликий розмір, що дозволяє створювати компактні моделі зброї, в поєднанні з потужністю, яку можна порівняти з 10 мм Auto. Віддача при стрільбі їм порівняно невелика, що дозволяє вести досить влучну стрільбу.

В результаті розробки вийшов абсолютно новий боєприпас, який вдало поєднує в собі підвищену зупиняючу дію (з огляду на досить велику площу ураження) на рівні набою .45 АСР, але з меншою віддачею і пробивну дію на рівні набою 9х19 Parabellum.[5]

Стандартна куля — оболонкова, тупоголова, зі свинцевим осереддям, масою 11,66 г (180 гранів). Однак в даний час проводиться чимало куль даного калібру з вагою, що значно відрізняється від стандартного і варіюється від 135 гранів до 200[6]. При початковій швидкості кулі у 305—360 м/с її енергія складає 560—790 Дж[7]. Вдале поєднання в даному патроні всіх основних параметрів (віддача, потужність, убивча здатність) дуже сприяли його швидкому успіху і прийняттю на озброєння силовими структурами, а також поширенню на збройовому ринку. Деякі автори[3] вважають його ідеально відповідним боєприпасом для зброї правоохоронних органів. У США це зараз один з набоїв, який  найбільш часто зустрічається, під який випускається найширший вибір моделей зброї.

Патрон .40 S&W також широко поширений і за межами США. Він випускається всіма великими збройовими фірмами, в тому числі російськими<[8]. Це ж стосується і зброї під нього.


Однак набою .40 S&W все ще надають перевагу більша частина правоохоронного співтовариства на всіх рівнях. У найближчому майбутньому намічаються гучні дебати, з приводу вибору оптимального калібру.[9]

Сучасні російські варіанти набою .40 S&W[ред.ред. код]

  • .40 S&W — набій спортивний. Серійно виробляться ВАТ «Тульський патронний завод».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Midway USA page C.I.P.
  2. C.I.P. decisions, texts and tables – free current C.I.P. CD-ROM version download (ZIP and RAR format). Процитовано October 17, 2008. 
  3. а б в Charles E. Petty. The .40 Smith & Wesson: this round came along at the right time in the right place (en). Guns Magazine, Sept. 2005. Процитовано 05 июля 2010. 
  4. Патрон 10x22 / .40 Smith & Wesson. Энциклопедия оружия. Архів оригіналу за 2013-04-05. Процитовано 23 березня 2013. 
  5. Патрон 10x22/.40 S&W // Энциклопедия вооружения
  6. DoubleTap Ammunition. Doubletapammo.com. 
  7. М.Попенкер. Пистолетные патроны. Журнал «Ружье. Оружие и Амуниция», №3-2000. Современное стрелковое оружие и боеприпасы. Online-энциклопедия стрелкового оружия ХХ и ХХI веков. Архів оригіналу за 2012-04-26. Процитовано 05 июля 2010. 
  8. Патрон пистолетный .40 S&W. ОАО «Тульский патронный завод». Архів оригіналу за 2012-06-18. Процитовано 25 апреля 2012. 
  9. Полиция переходит на 9-мм пистолеты


АК47 Це незавершена стаття про вогнепальну зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.