Перейти до вмісту

Оборонне виробництво

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Робітники збирають пістолети Browning-Inglis Hi-Power на заводі John Inglis munitions plant, Канада, квітень 1944
Виробництво танку 1977 р.

Оборонне виробництво — галузь виробництва (промисловості) держави, яка є сукупністю науково-дослідних, випробувальних установ, організацій й виробних підприємств, які виконують розробку, випробування, виробництво й утилізацію озброєння, військової й спеціальної техніки й іншого майна для збройних сил (силових структур) держави.

Є основою військової економіки держави, може також називатися оборонною промисловістю.

Окремі автори звужують поняття оборонне виробництво показуючи його найважливішою, але не єдиною складовою оборонно-промислового комплексу[1].

Склад

[ред. | ред. код]

Галузі

[ред. | ред. код]

Галузі оборонного виробництва:

  1. Виробництво ядерної зброї;
  2. Ракетно-космічна промисловість;
  3. Авіаційна промисловість;
  4. Військове суднобудування;
  5. Бронетанкова промисловість;
  6. Виробництво стрілецького озброєння та боєприпасів;
  7. Виробництво артилерійського озброєння;

Об'єкти оборонного виробництва

[ред. | ред. код]

Об'єктами оборонного виробництва є[2]:

  1. Всі підприємства, які виробляють системи й елементи озброєння, вибухові й отруйні речовини, розщеплювані й радіоактивні матеріали, ракетні носії, космічні й літальні апарати, військове спорядження, підприємства й об'єкти, які забезпечують обслуговування, запуск та супровід космічних апаратів, які здійснюють науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи в зазначених галузях — незалежно від обсягів військових замовлень;
  2. Захищені робочі приміщення запасних пунктів управління всіх органів державної влади, а також об'єкти зв'язку й інженерної інфраструктури, які призначені для використання в особливий період.

За країнами

[ред. | ред. код]

В оборонній промисловості СРСР на 1991 рік було близько 1 100 установ й підприємств (НДІ, заводів, фабрик) з кількістю працюючих на них більше за 9 000 000 осіб.

Росія

[ред. | ред. код]

В оборонному виробництві Росії зайнято близько 2 500 000 — 3 000 000 осіб.[3]

Найбільші у світі експортери зброї

[ред. | ред. код]

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у
2012-2016 р.
Постачальник Експорт зброї
1 США США 47,169
2 Росія Росія 33,186
3 КНР КНР 8,768
4 Франція Франція 8,561
5 Німеччина Німеччина 7,912
6 Велика Британія Велика Британія 6,586
7 Іспанія Іспанія 3,958
8 Італія Італія 3,823
9 Україна Україна 3,677
10 Ізраїль Ізраїль 3,233

Найбільші у світі імпортери зброї

[ред. | ред. код]

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у
2012-2016 р.
Одержувач Імпорт зброї
1 Індія Індія 18,239
2 Саудівська Аравія Саудівська Аравія 11,689
3 ОАЕ ОАЕ 6,593
4 КНР КНР 6,381
5 Алжир Алжир 5,312
6 Туреччина Туреччина 4,721
7 Австралія Австралія 4,636
8 Ірак Ірак 4,598
9 Пакистан Пакистан 4,494
10 В'єтнам В'єтнам 4,273

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лесин А. В., Щерба А. Н. Концепция ВПК в книге Н. С. Симонова «Военно-промышленный комплекс СССР в 1920-е — 1950-е годы: темпы экономического роста, структура, организация производства и управление» и других новейших трудах российских исследователей // КЛиО : Журнал для учёных / Санкт-Петербургский государственный технический университет. — СПб. : Изд-во СпбГТУ, 1998. — № 1. — С. 278.
  2. Викторов И. С., Алексеева Д. Г., Бут Н. Д. Объекты оборонного производства // Государственная собственность в Российской Федерации. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — С. 468. — 573 с. — 700 екз. — ISBN 5-224-04645-9.
  3. Russian defense industry production up 2,5 % in 1Q09 Сайт РИА Новости. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 31 травня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Большая советская энциклопедия (БСЭ), Третье издание, «Советская энциклопедия»1969—1978 в 30-ти томах;
  • Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] / председ. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко [т. 1, 8], Н. В. Огарков [т. 2–7]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976–1980. (рос.)
  • Военный энциклопедический словарь (ВЭС), М., Воениздат, 1984 г., 863 стр. с иллюстрациями (ил.), 30 листов (ил.);
  • «Военный энциклопедический словарь» (ВЭС), М., Воениздат, 2007 г.;
  • Григорьев М. Н., Е.Ю. Краснова; Маркетинг продукции военного назначения : учебник/ Издательство Инфо-да, - Спб., 2011. — С.435 — ISBN 978-5-94652-344-8
  • Постановление Правительства Российской Федерации от 7 апреля 2008 года № 252 «О перечне специальностей среднего профессионального образования для подготовки специалистов в сферах обороны, оборонного производства, внутренних дел, безопасности, ядерной энергетики, транспорта и связи, наукоемкого производства в федеральных государственных образовательных учреждениях среднего профессионального образования»

Посилання

[ред. | ред. код]