Оборонне виробництво
Оборонне виробництво — галузь виробництва (промисловості) держави, яка є сукупністю науково-дослідних, випробувальних установ, організацій й виробних підприємств, які виконують розробку, випробування, виробництво й утилізацію озброєння, військової й спеціальної техніки й іншого майна для збройних сил (силових структур) держави.
Є основою військової економіки держави, може також називатися оборонною промисловістю.
Окремі автори звужують поняття оборонне виробництво показуючи його найважливішою, але не єдиною складовою оборонно-промислового комплексу[1].
- розробка озброєння й військової техніки (НДДКР);
- виробництво озброєння й військової техніки (одиничних зразків й масово після прийняття на оснащення);
- випробування озброєння й військової техніки;
- поставка (продаж) озброєння й військової техніки;
- ремонт озброєння й військової техніки;
- обслуговування[en] озброєння й військової техніки;
- утилізація озброєння й військової техніки;
Галузі оборонного виробництва:
- Виробництво ядерної зброї;
- Ракетно-космічна промисловість;
- Авіаційна промисловість;
- Військове суднобудування;
- Бронетанкова промисловість;
- Виробництво стрілецького озброєння та боєприпасів;
- Виробництво артилерійського озброєння;
Об'єктами оборонного виробництва є[2]:
- Всі підприємства, які виробляють системи й елементи озброєння, вибухові й отруйні речовини, розщеплювані й радіоактивні матеріали, ракетні носії, космічні й літальні апарати, військове спорядження, підприємства й об'єкти, які забезпечують обслуговування, запуск та супровід космічних апаратів, які здійснюють науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи в зазначених галузях — незалежно від обсягів військових замовлень;
- Захищені робочі приміщення запасних пунктів управління всіх органів державної влади, а також об'єкти зв'язку й інженерної інфраструктури, які призначені для використання в особливий період.
В оборонній промисловості СРСР на 1991 рік було близько 1 100 установ й підприємств (НДІ, заводів, фабрик) з кількістю працюючих на них більше за 9 000 000 осіб.
В оборонному виробництві Росії зайнято близько 2 500 000 — 3 000 000 осіб.[3]
Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.
Місце у 2012-2016 р. |
Постачальник | Експорт зброї |
---|---|---|
1 | США | 47,169 |
2 | Росія | 33,186 |
3 | КНР | 8,768 |
4 | Франція | 8,561 |
5 | Німеччина | 7,912 |
6 | Велика Британія | 6,586 |
7 | Іспанія | 3,958 |
8 | Італія | 3,823 |
9 | Україна | 3,677 |
10 | Ізраїль | 3,233 |
Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.
Місце у 2012-2016 р. |
Одержувач | Імпорт зброї |
---|---|---|
1 | Індія | 18,239 |
2 | Саудівська Аравія | 11,689 |
3 | ОАЕ | 6,593 |
4 | КНР | 6,381 |
5 | Алжир | 5,312 |
6 | Туреччина | 4,721 |
7 | Австралія | 4,636 |
8 | Ірак | 4,598 |
9 | Пакистан | 4,494 |
10 | В'єтнам | 4,273 |
- Воєнно-промисловий комітет
- Офсет
- Оборонно-промисловий комплекс
- Оборонно-промисловий комплекс СРСР[ru]
- Оборонно-промисловий комплекс Росії
- Оборонно-промисловий комплекс Білорусі
- Оборонно-промисловий комплекс України
- Оборонно-промисловий комплекс США[ru]
- Список 100 найбільших світових компаній ВПК (2013)
- ↑ Лесин А. В., Щерба А. Н. Концепция ВПК в книге Н. С. Симонова «Военно-промышленный комплекс СССР в 1920-е — 1950-е годы: темпы экономического роста, структура, организация производства и управление» и других новейших трудах российских исследователей // КЛиО : Журнал для учёных / Санкт-Петербургский государственный технический университет. — СПб. : Изд-во СпбГТУ, 1998. — № 1. — С. 278.
- ↑ Викторов И. С., Алексеева Д. Г., Бут Н. Д. Объекты оборонного производства // Государственная собственность в Российской Федерации. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — С. 468. — 573 с. — 700 екз. — ISBN 5-224-04645-9.
- ↑ Russian defense industry production up 2,5 % in 1Q09 Сайт РИА Новости. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 31 травня 2017.
- Большая советская энциклопедия (БСЭ), Третье издание, «Советская энциклопедия»1969—1978 в 30-ти томах;
- Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] / председ. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко [т. 1, 8], Н. В. Огарков [т. 2–7]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976–1980. (рос.)
- Военный энциклопедический словарь (ВЭС), М., Воениздат, 1984 г., 863 стр. с иллюстрациями (ил.), 30 листов (ил.);
- «Военный энциклопедический словарь» (ВЭС), М., Воениздат, 2007 г.;
- Григорьев М. Н., Е.Ю. Краснова; Маркетинг продукции военного назначения : учебник/ Издательство Инфо-да, - Спб., 2011. — С.435 — ISBN 978-5-94652-344-8
- Постановление Правительства Российской Федерации от 7 апреля 2008 года № 252 «О перечне специальностей среднего профессионального образования для подготовки специалистов в сферах обороны, оборонного производства, внутренних дел, безопасности, ядерной энергетики, транспорта и связи, наукоемкого производства в федеральных государственных образовательных учреждениях среднего профессионального образования»
- Текст Конституции России на официальном сайте Президента России [Архівовано 4 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Федеральный закон, от 13 апреля 1998 года, № 60-ФЗ, «О конверсии оборонной промышленности в Российской Федерации» [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- СССР. Промышленность. [Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Информационное агентство ТС ВПК — мониторинг текущего состояния и анализ перспектив развития оборонно-промышленного комплекса России
- Новости ВПК [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.] — ежедневные обзоры новостей ВПК России и других стран мира
- Прорыв на мировой рынок вооружений [Архівовано 30 квітня 2010 у Wayback Machine.], «Россия в глобальной политике». № 2, Март — Апрель 2008
- Брако-разводный контракт «Новая газета», 27.02.2008 — 8 крупнейших провалов ВПК
- Карта ОП России [Архівовано 4 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Russian defense industry production up 2,5 % in 1Q09 Сайт РИА Новости. [Архівовано 11 червня 2009 у Wayback Machine.]