Grammitis azorica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Grammitis azorica
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Папоротеподібні (Pteridophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Багатоніжкові (Polypodiales)
Родина: Багатоніжкові (Polypodiaceae)
Рід: Grammitis
Вид: G. azorica
Grammitis azorica
(H.Schaef.) H.Schaef., 2007
Синоніми
Grammitis marginella (Sw.) Sw. subsp. azorica H.Schaef.
Посилання
Віківиди: Grammitis azorica
IPNI: 60454914-2
МСОП: 83650353

Grammitis azorica — вид трав'янистих рослин з родини багатоніжкові (Polypodiaceae), ендемік Азорських островів.

Опис[ред. | ред. код]

Характерною рисою є те, що вайї мають помітні, чорні, обрамовані краї[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік Азорських островів (о. Піку, Флорес)[2][3].

Це невелика епіфітна папороть, яка мешкає у мохових дощових ялівцевих лісах на середніх висотах (650–850 м), де обмежується найбільш вологими та вітровими частинами ялівцевого лісу[4].

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Нелегальне збирання створює загрозу для цього виду. Втрата лісу на островах шляхом очищення та введення інвазивних видів дерев (особливо Cryptomeria japonica) призводить до зменшення природної рослинності, де мешкає цей вид. Його місце проживання також зменшується завдяки випасу худоби. Оскільки єдині субпопуляції розташовані на схилах вулканів, вулканічні виверження також можуть бути загрозою[4].

Цей вид трапляється в охоронних районах, але його місце проживання зменшується, оскільки ці ділянки все ще відкриті для випасу кіз, великої рогатої худоби та інвазивних кролів. Нелегальне колекціонування ботаніків для зразків гербаріїв також викликає занепокоєння. Для збільшення площі, де цей вид може зростати, може знадобитися сувора захист старих природних лісів та можлива посадка місцевих видів ялівцю[4].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Hanno Schäfer. "Grammitis+azorica" Flora of the Azores: A Field Guide. — Backhuys Publishers, 2005. — С. 70.
  2. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 09.07.2018. (англ.)
  3. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 09.07.2018. (англ.)
  4. а б в Christenhusz, M.; Bento Elias, R.; Dyer, R.; Ivanenko, Y.; Rouhan, G.; Rumsey, F.; Väre, H. (2017). Grammitis azorica. The IUCN. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 09.07.2018.