Grand Funk Railroad

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Grand Funk Railroad
фотографія
Основна інформація
Жанр рок
хард-рок
блюз-рок
фанк-рок
Роки 19691976
19811983
1996
Країна США
Місто Флінт, штат Мічиган
Лейбли Capitol Records
MCA Records
Full Moon Records
Склад Марк Фарнер
Дон Брюер
Мел Шахер
Брюс Кулик
Колишні
учасники
Крейг Фрост
Макс Карл
Тім Кешн
Деніс Беллінгер
www.grandfunkrailroad.com

Grand Funk Railroad (або Grand Funk) — американський хард-рок-гурт, який утворився у 1969 році і став відомим у 1970-му, коли про нього заговорили, як про «найголосніший у світі». Протягом 1969—1972 років п'ять альбомів GFR стали платиновими (решта три — золотими); загальний альбомний тираж гурту в 70-х роках склав понад 25 мільйонів. Grand Funk Railroad виконували гранично спрощений, але оглушливо-голосний варіант блюз-рока; пізніше музичні критики стали згадувати гурт в числі провісників стоунер-рока).

В 90-х роках гурт (у зміненому складі) виступав як The American Band (за назвою хіта «We're an American Band»). У 2000 році його засновники Дон Брюер і Мел Шахер зібрали новий склад (з учасниками 38 Special і Kiss) і з тих пір регулярно гастролюють як Grand Funk Railroad. Фронтмен Марк Фарнер також виступає і записується з власним гуртом, NRG.

Історія[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

В середині 1960-х років популярний в Мічигані діджей Річард Теренс Кнепп вирішив залишити радіо і увійти в рок-бізнес. В якийсь момент його шлях перетнувся з місцевою групою The Jazz Masters (Дон Брюєр — ударні, Ел Піппінс — гітара, Боб Колдуелл — клавішні, Херм Джексон — бас). Кнепп запевнив музикантів в тому, що особисто знає Міка Джаггера і Браяна Джонса з The Rolling Stones, після чого приєднався до складу як ведучий вокаліст, взявши псвевдонім Террі Найт і перейменував групу в The Pack. Остання скоре набула такої популярності на місцевій сцені, що сингл «I Who Have Nothing», який вийшов на міні-лейблі Lucky Eleven Records досягнув 46-го місця в національному хіт-параді. Пізніше Джексона призвали до армії, Террі Найт пішов сам — і група розпалася.

Створення (1969)[ред.ред. код]

Група була сформована на основі тріо в 1969 році Марком Фарнером (Марк Farner) (гітара, вокал) і Доном Бревером (Don Brewer) (барабани, вокал) з Terry Knight і Pack, та Мел Шахером (Mel Schacher) (бас) з Question Mark & the Mysterians; Knight незабаром став менеджером групи, а також назвали групу яка грала на Trunk Western Railroad, добре відома залізна дорога до Мічигану (Michigan). По-перше успіхи та визнання відбулися в 1969 Atlanta Pop Festival, група підписала контракт з Capitol Records. Після галасливого, доброго прийняття в перший день фестивалю, група попросили повернутися до виступуи на Second Atlanta Pop Festival в наступному році. За зразком хард-роковим потужним тріо Cream, група, з Террі Найта маркетинговою компанією, розробила власний популярний стиль. У серпні 1969 року група випустила свій перший альбом під назвою On Time, який було продано понад одного мільйона примірників, і був нагороджений золотим диском в 1970 році.

У лютого 1970 року другий альбом, Grand Funk (так званий «The Red Album» («Червоний альбом»)), був нагороджений також золотим статусом. Незважаючи критичних моменти і відсутність ротації, перші шість альбомів групи (п'ять студійних і один концертний альбоми) були цілком успішним.

Ранні роки (1970)[ред.ред. код]

Пісня I'm Your Captain (Я твій капітан), з альбому Closer to Home (Ближче до дому), випущений в 1970 році, вважається стилістичним представником Terry Knight and the Pack записів. У 1970 Terry Knight and the Pack почав інтенсивну рекламну кампанію в підтримку альбому Closer to Home. Цей альбом був сертифікований мульти-платиновим, незважаючи на відсутність критичних зауважень. Група витратила $ 100,000 на щити білбордів в Нью-Йорку, Таймс-Сквері, щоб рекламувати Closer to Home. До 1971 року Grand Funk встановив як і Бітлз на стадіоні Shea (Shea Stadium) рекорд відвідування, але розпродані місця на концерт були всього за 72 години, тоді як на концерт Бітлз пішло декілька тижнів на продаж. В 1970 році після Closer to Home був випущений концертний альбом Live Album, який також був номінований на золотий диск. Альбоми Survival (Виживання) і E Pluribus Funk були випущені в 1971 році. На лицевій стороні конверта E Pluribus Funk були витісненні зображення самих музикантів, на зворотньому боці — стадіон Shea.

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]