HD149822
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 16г 36х 42,94с |
| Схилення | +15° 29′ 50,8″ |
| Видима величина (V) | 6,36[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B9 |
| показник кольору U−B | -0,19 |
| яскравість B | 6,289±0,003[2] |
| показник кольору B−V | -0,055±0,005[2] |
| яскравість V | 6,354±0,004[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,08 |
| індекс m1 | 0,21 |
| індекс c1 | 0,83 |
| індекс Hβ | 2,80[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 6,340[2] |
| Мінімальна яскравість | 6,360[2] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -14,74± 0,71[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 7,47 ± 0,79[2] мас |
| Відстань | 436,62 світлових років 133,87 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Обертання | Vsin(i)=65[3]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD149822 |
HD149822 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,4.[1] Вона розташована на відстані близько 436,6 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD149822 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 65км/сек.[3]
Зоряна атмосфера HD149822 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 214,3± 453,5 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (16h-18h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |