HD162374

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD162374
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 17г 52х 13,66с
Схилення -34° 47′ 57,1″
Видима величина (V) 5,88[1]
Характеристики
Спектральний клас B7
показник кольору U−B -0,60
яскравість B 5,737±0,006[2]
показник кольору B−V -0,111±0,009[2]
яскравість V 5,868±0,012[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,08
індекс c1 0,33
індекс Hβ 2,66[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,840[2]
Мінімальна яскравість 5,870[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -11,0±1,6[3] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 3,29± 1,00[2] мас/рік

за схиленням: -5,35± 0,72[2] мас/рік

Паралакс (π) 3,93 ± 0,87[2] мас
Відстань 829,91 світлових років
254,45 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=20[4]км/сек
Інші позначення
HD 162374, HIP 87460, HR 6647, CD-34 12165, GSC 7386-7
Посилання
SIMBADдані для HD162374

HD162374 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B7, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,9.[1] Вона розташована на відстані близько 829,9 світлових років від Сонця.[2]

Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

HD162374 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.

Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 269,8± 279,6 Гаус.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Gontcharov G.A. Pulkovo compilation of radial velocities for 35495 stars in a common system 2006, Astron. Lett., 32, 759-771
  4. Bernacca P.L., Perinitto M. A catalogue of stellar rotational velocities 1970, Contr. Oss. Astrof. Padova in Asiago, 239, 1
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631