HD171586
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 18г 35х 36,49с |
| Схилення | + 4° 56′ 9,6″ |
| Видима величина (V) | 6,47[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A2/? |
| показник кольору U−B | 0,07 |
| яскравість B | 6,573±0,004[2] |
| показник кольору B−V | 0,075±0,004[2] |
| яскравість V | 6,469±0,004[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,03 |
| індекс m1 | 0,21 |
| індекс c1 | 1,00 |
| індекс Hβ | 2,89[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 6,480[2] |
| Мінімальна яскравість | 6,510[2] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 30,70± 0,68[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 9,74 ± 0,94[2] мас |
| Відстань | 334,86 світлових років 102,67 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD171586 |
HD171586 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,5.[1] Вона розташована на відстані близько 334,9 світлових років від Сонця.[2]
Подвійна зоря[ред. | ред. код]
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A2. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]
Зоряна атмосфера HD171586 має підвищений вміст Cr .[1]
Магнітне поле[ред. | ред. код]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 523,3± 238,0 Гаус.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (18h-20h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |