HD81009

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD81009
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 9г 22х 50,86с
Схилення - 9° 50′ 19,7″
Видима величина (V) 6,51[1]
Характеристики
Спектральний клас A3/?
показник кольору U−B 0,10
яскравість B 6,797±0,004[2]
показник кольору B−V 0,246±0,006[2]
яскравість V 6,539±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,10
індекс m1 0,28
індекс c1 0,76
індекс Hβ 2,85[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,570[2]
Мінімальна яскравість 6,610[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -28,31± 0,78[2] мас/рік

за схиленням: -14,74± 0,54[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,20 ± 0,80[2] мас
Відстань 453,00 світлових років
138,89 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
HD 81009,

HIP 45999, HR 3724,

BD-9 2816
Посилання
SIMBADдані для HD81009

HD81009 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 7,0.[1] Вона розташована на відстані близько 453,0 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A3. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD81009 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD81009 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1430,5± 235,9 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631