HD141675
(Перенаправлено з HD 141675)
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 15г 47х 37,93с |
Схилення | +55° 22′ 35,9″ |
Видима величина (V) | 5,85[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A3/F2 |
показник кольору U−B | 0,16 |
яскравість B | 6,175±0,004[2] |
показник кольору B−V | 0,249±0,003[2] |
яскравість V | 5,905±0,004[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | 0,14 |
індекс m1 | 0,25 |
індекс c1 | 0,87 |
індекс Hβ | 2,82[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,920[2] |
Мінімальна яскравість | 5,940[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 12,64± 0,59[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 12,56 ± 0,52[2] мас |
Відстань | 259,68 світлових років 79,62 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=71[3]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD141675 |
HD141675 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,9.[1] Вона розташована на відстані близько 259,7 світлових років від Сонця.[2]
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A3. Інша компонента має спектральний клас F2.
Зоря HD141675 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 71км/сек.[3]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 42,0± 26,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (14h-16h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |