HD141675

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HD 141675)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD141675
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 15г 47х 37,93с
Схилення +55° 22′ 35,9″
Видима величина (V) 5,85[1]
Характеристики
Спектральний клас A3/F2
показник кольору U−B 0,16
яскравість B 6,175±0,004[2]
показник кольору B−V 0,249±0,003[2]
яскравість V 5,905±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,14
індекс m1 0,25
індекс c1 0,87
індекс Hβ 2,82[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,920[2]
Мінімальна яскравість 5,940[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 12,64± 0,59[2] мас/рік

за схиленням: 4,82± 0,63[2] мас/рік

Паралакс (π) 12,56 ± 0,52[2] мас
Відстань 259,68 світлових років
79,62 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=71[3]км/сек
Інші позначення
HD 141675,

HIP 77370, HR 5887, BD+55 1779,

GSC 3873-1891
Посилання
SIMBADдані для HD141675

HD141675 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,9.[1] Вона розташована на відстані близько 259,7 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A3. Інша компонента має спектральний клас F2.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD141675 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 71км/сек.[3]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 42,0± 26,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631