HD29009

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP21278)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD29009
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 4г 33х 54,73с
Схилення - 6° 44′ 20,1″
Видима величина (V) 5,71[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
показник кольору U−B -0,47
яскравість B 5,567±0,004[2]
показник кольору B−V -0,128±0,004[2]
яскравість V 5,706±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,12
індекс c1 0,57
індекс Hβ 2,70[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,660[2]
Мінімальна яскравість 5,690[2]
Період фотометричної
змінності зорі
3,80[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -2,65± 0,86[2] мас/рік

за схиленням: -4,76± 0,67[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,18 ± 0,88[2] мас
Відстань 780,28 світлових років
239,23 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
46 Eri A,

HD 29009, HIP 21278, HR 1449,

BD-7 838
Посилання
SIMBADдані для HD29009

HD29009 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1] Вона розташована на відстані близько 780,3 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,80 доби в межах від Hmin= 5,69 до Hmax= 5,66.[2]


Пекулярний хімічний вміст[ред. | ред. код]

Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 206,2± 195,1 Гаус.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631