HD20283

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HR979)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD20283
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Персей
Пряме піднесення 3г 17х 11,46с
Схилення +40° 28′ 58,7″
Видима величина (V) 6,44[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
показник кольору U−B 0,00
яскравість B 6,370±0,006[2]
показник кольору B−V -0,027±0,004[2]
яскравість V 6,393±0,007[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,15
індекс c1 0,84
індекс Hβ 2,83[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,430[2]
Мінімальна яскравість 6,460[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 13,90± 1,88[2] мас/рік

за схиленням: -31,11± 1,36[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,63 ± 1,60[2] мас
Відстань 704,44 світлових років
215,98 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=233[3]км/сек
Інші позначення
HD 20283,

HIP 15282, HR 979,

BD+39 743
Посилання
SIMBADдані для HD20283

GSC2852-2127 є подвійною зорею, що знаходиться у сузір'ї Персей. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,8.[1] Вона розташована на відстані близько 704,4 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD20283 обертається дуже швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)=233км/сек.[3]


Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 2324,0±2428,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631