Йоганн Гюльденштедт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Johann Anton Güldenstädt)
Перейти до: навігація, пошук
Gueldenst. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Йоганн Гюльденштедт.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).
Йоганн Гюльденштедт
Johann Anton Güldenstädt
Народився 26 квітня 1745(1745-04-26)
Рига, Ризька губернія, Російська імперія
Помер 23 березня 1781(1781-03-23) (35 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Громадянство (підданство) Romanov Flag.svg Російська імперія
Діяльність мандрівник-дослідник[d], орнітолог[d], зоолог[d], натураліст[d], ботанік[d] і іхтіолог
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ґюльденштедт Йоган Антон нім. Johann Anton Güldenstädt (1745–1781) — німецький природодослідник, академік. Народився у Ризі 26 квітня 1745 р. в родині асесора. Початкову освіту отримав від батька — його першого вчителя та вихователя.

Перебував на російській службі.

Науковий шлях[ред.ред. код]

У 1763–1767 студіював медицину в Берліні (закінчив Берлінську медико-хірурґічну колеґію) та Франкфурті-на-Одері, де захистив дисертацію (De theoria virum corporis humani primitivarum)та отримав ступінь доктора медицини (1768 р.). Після цього його (за рекомендацією одного з викладачів — проф. Ґледіча) було запрошено до Санкт-Петербурзької академії наук для участі в академічних експедиціях. Очоливши одну з Астраханських експедицій, упродовж 1768–1775 рр. Й. А. Ґюльденштедт обстежував землі Нижнього Поволжя, Кавказу, Донщини та України. У науковому плані склад його експедиції не був маститим: три ґімназисти — С. Мошков, Б. Зряковський, О. Бєляєв; кресляр Г. Білий, препаратор С. Тарбєєв та єгер (крім того, експедицію супроводжували слуги, кухарі та солдати). Сам Й. А. Ґюльденштедт за стажем роботи був наймолодшим з керівників експедицій 1768–1774 рр. Порівняно з колеґами він мав занизький ступінь наукової підготовки (лише у 1771 р. Санкт-Петербургська Академія наук заочно обрала його своїм членом та ординарним професором натуральної історії).

1769 — адьюнкт з натуральної історії.

1771 — професор.

1774 — академік.

Гюльденштедт досліджував:

У 1773 р. відвідав Криворіжжя — долини річок Саксагань та Інгулець. Описав геологічні особливості цього регіону. Ввжається, що історіографія наукового дослідження Криворізького басейну залізних руд починається з праць Й.Гюльденштедта.

Досліджував також Північний Кавказ і Грузію.

Не встигнувши видати друком описи своїх подорожей, помер від лихоманки у Санкт-Петербурзі.

Друковані праці[ред.ред. код]

  • Güldenstädt J.A. Dissertatio inaug. Theoria virum corporis humani primitivarum, Франкфурт (Одер), 1767
  • Güldenstädt J.A. Discours sur les produits de la Russie propres pour souvenir la balance du commerce extérieur toujours favorable, St. Petersbourg, 1776. На русском языке — в «Академических Известиях», 1780, ч. IV и V.
  • Güldenstädt J.A. Reisen durch Russland und im Caucasischen Gebürge / Auf Befehl der Russisch-Kayserlichen Akademie der Wissenschaften herausgegeben von P.S. Pallas. St. Petersburg: Russisch-Kayserlichen Akademie der Wissenschaften. Bd 1. — 1787; Bd 2. — 1791
  • Гильденштедт И. А. Географическое и статистическое описание Грузии и Кавказа из Путешествия г-на академика И. А. Гильденштедта чрез Россию и по Кавказским горам, в 1770, 71, 72 и 73 годах / Под ред. К. Германа. — СПб.: Императорская Академия наук, 1809. — 384 с.
  • Güldenstädt J.A. Reisen durch Georgien und Imerethi / Aus seinen Papieren gänzlich umgearbeitet und herausgegeben von J. von Klaproth. — Berlin, 1815
  • Güldenstädt J.A. Beschreibung der Kaukasischen Länder, hrgg. von J. Klaproth, Berlin, 1834
  • Гильденштедт И. А. Дневник путешествия в южную Россию академика Санкт-Петербургской Академии наук Гильденштедта в 1773–1774 г. / перевод с немецкого М. Шугурова // Записки Одесского общества истории и древностей. 1879. Т. 11. С. 180–228.
  • Гильденштедт И. А. Дневник путешествия по Слободско-Украинской губернии академика Санкт-Петербургской академии наук Гильденштедта в августе и сентябре 1774 г. // Харьковский сборник: литературно-научное приложение к Харьковскому календарю на 1891 год. Вып. 5, отд. 2. Харьков, 1891. С. 85-153.
  • Гильденштедт И. А. Путешествие по Кавказу в 1770–1773 гг. — СПб.: Петербургское Востоковедение, 2002. Перевод с немецкого T. K. Шафрановской.
  • Гильденштедт И. А. О гаванях по Азовскому, Черному и Белому морям// Собрание сочинений, выбранных из Месяцесловов на разные годы. — СПб., 1789. — Ч.ІІІ. — С. 453–495.
  • Гильденштедт И. А. Рассуждение о торговле, какая может быть вновь открыта между Россиею и Германией по Дунаю и Черному морю // Академические известия. — СПб., 1780. — Ч.V. — С. 267–283.
  • Гильденштедт И. А. Речь о произведениях российских, способных к содержанию всегда выгодного превосходства в продаже в чужие краи российских товаров пред покупкою иностранных// Академические известия. — СПб., 1780. — Ч.IV — С. 354–379, 457–471. — Ч.V. — С. 19-52, 141–165.
  • Гильденштедт И. А. Описание некоторых в Малороссии употребляемых плугов// Технологический журнал или собрание сочинений и известий, относящихся до технологии и приложения к практическому употреблению. — СПб.: При имп. Академии наук, 1804. — Т. І. — Ч.2. — С. 3-28.
  • Путешествие И. А. Гильденштедта по Елисаветградской провинции (1774 г.)// Елисаветградский вестник. — 1889. — № 38, 41, 44, 49, 51, 53, 60, 64, 65, 69.

Архівні матеріали[ред.ред. код]

  • Копии и экстракты рапортов проф. Гильденштедта в Академию наук (1768–1775 гг.). — Архив Российской Академии наук, Санкт-Петербургский филиал (далі — ПФАРАН), ф.3: Канцелярия Академии наук. Переписка с экспедициями, оп.33, од. зб. № 6.

Література[ред.ред. код]

  • Nachricht von den Lebens-Umständen des Herrn Professor Güldenstädt // Neues St.-Petersburg. Journal. 1781. Bd 1. S. 244–253.
  • Муханов. Красный мост, воспоминание о Гильденштедте // Московский телеграф. 1825. Ч. 6, № 21. С. 57-68.
  • Шебунин А. Н. Русское Черноморье 70-80-х гг. XVIII в. и Академия наук (труды А. И. Гильденштедта и В. Ф. Зуева)// Труды Института науки и техники. −1936. — Вып.8. — С. 75-111.
  • Гнушева В. Ф. и др. Материалы для истории экспедиций Академии наук в XVIII и XIX веках: хронологические обзоры и описание архивных материалов. M.: Издательство Академии наук СССР, 1940.
  • Косвен М. О. Материалы по истории этнографии Кавказа в русской науке // Кавказский этнографический сборник. Тт. I, II. Под редакцией В. К. Гарданова. M.: Издательство Академии наук СССР, 1955. Т. I, С. 272–290. Т. II, С. 267–281.
  • Лавров Л. И. К 250-летию академического кавказоведения в России // Кавказский этнографический сборник. Т. VI. Под редакцией В. К. Гарданова. M.: Издательство Академии наук СССР, 1976. С. 3-10.
  • Пірко В. А. Щоденник подорожі академіка Ґільденштедта як джерело до вивчення культури Півдня України наприкінці XVIII ст. // Реґіональна наукова конференція «Культура Придніпровського реґіону в контексті загальноукраїнської культури (26-27 червня 1991 р.)». — Дніпроперовськ, 1991. — С. 37-38.
  • Вінтоняк О. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII ст. — Львів-Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1995. — 139 с.
  • Копелевич Ю. Х. Иоганн Антон Гильденштедт, 1747–1781. — М.: Наука, 1997
  • Никифоренко Н. О. Мандрівні записки Й. А. Ґільденштедта як джерело з соціально-економічної історії України другої половини XVIII ст.: Автореф. дис. канд. істор. наук. 07.00.06 / Донецьк. держ. ун-т. — Донецьк, 2000. — 20 с.
  • Никифоренко Н. О. Щоденник подорожі Й. А. Ґільденштедта Єлизаветградською провінцією (травень-липень 1774 р.) // Записки науково-дослідної лабораторії Південної України Запорізького держуніверситету: Південна Україна XVIII–XIX століття. — Вип. 4(5). — Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1999. — С. 15-40.
  • Никифоренко Н. О. Мандрівні записки Й. А. Гільденштедта як джерело з історії України другої половини XVIII ст.: історіографічний аспект // Збірник наукових праць Науково-дослідного інститутут українознавства. Т. VII. — К., 2005. — С. 260–278.
  • Никифоренко Н., Пірко В. Мандрівні записки І. А. Ґільденштедта як джерело з історії України другої половини XVIII ст. — У кн.: Осягнення історії: Збірник праць на пошану професора М. П. Ковальського з нагоди 70-річчя. — Острог — Нью-Йорк, 1999. — С. 376–389.
  • Никифоренко Н. О., Пірко В. О. Північне Приазов'я наприкінці XVIII ст. (за мандрівними записками Й. А. Ґільденштедта) // Вісник Донецького університету: Серія Б. Гуманітарні науки. — 1999. — № 1. — С. 37-42.
  • Никифоренко Н. О. Про сільськогосподарське виробництво у маєтках К. Розумовського у другій половині XVIII ст. (на матеріалах «Щоденника» Й. А. Ґільденштедта) // Питання аграрної історії України та Росії (XVIII–XIX ст.).: Матеріали третіх наукових читань, присвячених пам'яті Д. П. Пойди. — Дніпропетровськ, 1999. — С. 66-71.
  • Никифоренко Н. Етнічні процеси в Україні другої половини XVIII ст. очима Й. А. Ґільденштедта // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.8. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. — С. 48-71.
  • Никифоренко Н. А. Соціально-економічний стан Донеччини в останню чверть XVIII ст. (За «Щоденником» І. А. Ґільденштедта) // Нові сторінки історії Донбасу: Ст. Кн. 6. / Голов. ред. З. Г. Лихолобова. — Донецьк, 1998. — С. 20-29.
  • Кирьязева Н. А. Гильденштедт о соледобыче на Торе во второй половине XVIII века // Матеріали вузівської наукової конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи: Історичні науки. Політологія. Кн. 1. — Донецьк, 1997. — С. 55-57.
  • Кир'язева Н. О. Про «релігійну толерантність» у політиці російського уряду щодо заселення Новоросії у 60-70-ті рр. XVIII ст. (за матеріалами подорожі Й. А. Ґільденштедта) // Вісник Університету внутрішніх справ. — Вип. 7. — Ч. 1. — Харків, 1999. — С. 65-68.
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.