KN-23

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
KN-23
Тип Одноступенева балістична ракета з твердопаливним двигуном
Походження КНДР
Історія використання
Оператори Північна Корея
Росія
Війни Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
Розроблено 2018
Характеристики
KN-23 у Вікісховищі

KN-23, офіційна назва Hwasong-11Ga кор. 《화성-11가》형 (поліпшена Hwasong-11)[1][2] позначення твердопаливної тактичної балістичної ракети виробництва Північної Кореї.

Конструкція[ред. | ред. код]

Ззовні ракета KN-23 схожа на російську балістичну ракету 9М723 оперативно-тактичного комплексу «Іскандер-М»[3] та південнокорейську Hyunmoo-2B з певними зовнішніми відмінностями.

Подібно ракеті «Іскандер-М» має квазібалістичну траєкторію, після досягнення висоти в близько 50 км рухається в атмосфері, де може виконувати корекцію траєкторії польоту аеродинамічними рулями.

За оцінками, з бойовою частиною в 500 кг ефективна дальність може бути до 450 км. З легшою бойовою частиною ефективна дальність може сягати до 690 км.

Бойова частина може бути звичайна: унітарна або касетна, чи ядерна.

За умови застосування супутникової системи навігації для наведення ракети її кругове імовірне відхилення може бути на рівні 100 метрів, а при використанні лише інерційної системи наведення — до 200 метрів[4][5][6].

Ракета KN-23 має істотно більші габарити за ракету комплексу «Іскандер» та, ймовірно, має такий самий твердопаливний ракетний двигун діаметром 1,1 м від ракети Pukkuksong-1. Цей двигун дещо довший, а ракета має тільки один ступінь. Цей двигун має істотно відмінну від «Іскандера» будову, а транспортно-пускова установка має більше місця для ракети[7].

Ракета KN-23 імовірно має замінити старіші оперативно-тактичні балістичні ракети з рідинним двигуном типу Hwasong-5 та Hwasong-6. Завдяки колісній транспортно-пусковій установці та твердопаливному ракетному двигуну має значно кращу мобільність та готовність до пуску. Квазібалістична траєкторія з низьким апогеєм та здатністю маневрувати на термінальній ділянці робить її складнішою мішенню для систем протиракетної оборони. Вища, в порівнянні з попередніми системами, точність означає меншу витрату для ураження цілі[4][5][6].

Імовірно, в розробці KN-23 були використані готові напрацювання з інших країн. Так, наприклад, Корейське центральне інформаційне агентство на відміну від KN-24 згадує лише постачання KN-23 у війська, та майже не згадує про її розробку. В той час, як KN-24 названі «Снарядами чучхе», для KN-23 таке позначення ніколи не використовується. Те, що основна увага приділяється бойовій готовності системи також свідчить на користь того, що ракета була передана у війська без випробувань (на відміну від, наприклад, Hwasong-10)[8]. Попри все, ракета KN-23 має істотні відмінності від балістичних ракет комплексу «Іскандер»[9].

Ракета KN-23 має достатньо місця для 1500 кг бойової частини в порівнянні з 700 кг для ракет комплексу 9К72 «Ельбрус» або 800 кг «Іскандер»[10].

Характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна зафіксована дальність пуску цієї ракети становить до 690 км;[3]
  • Бойова частина оцінюється у 500 кг;
  • Довжина 7,5 м.
  • Діаметр 0,95 м.
  • Загальна маса 3415 кг.

Варіанти[ред. | ред. код]

Відомі такі варіанти ракети:

  • Hwasong-11Ga/Hwasong-11A — Базовий варіант, ззовні подібна балістичній ракеті комплексу «Іскандер»[11].
  • Hwasong-11Da/Hwasong-11C — Варіант більший за розміром, начебто має бойову частину масою 2,5 тони[11].
  • Hwasong-11Ra/Hwasong-11D — Менший за розміром варіант з меншою ефективною дальністю[11].
  • Hwasong-11ㅅ/Hwasong-11S — Варіант Hwasong-11A для підводного старту[11].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Див. також: Список постачання зброї та обладнання в Росію під час російського вторгнення

4 січня 2024 року речник Ради національної безпеки США повідомив, що за даними розвідки росія використала північнокорейські балістичні ракети під час масштабних атак 29 грудня 2023 року у напрямку Запоріжжя та 2 січня 2024 року по Харкову[12]. Ці дані підтвердило українське видання Defense Express з огляду на проведений аналіз уламків та що йдеться саме про KN-23[3][13]. Одна з ракет, від якої залишились доволі великі уламки, вдарила по центру Харкова, неподалік майдану Свободи[14].

За даними американської розвідки випущена 29 грудня 2023 року ракета впала у полі в Запорізькій області, а 2 січня 2024 р. Росія вже застосувала кілька північнокорейських ракет[12][15].

Декілька північнокорейських ракет було знов застосовано 6 січня 2024 року, принаймні одна з них поцілила по Харкову[16].

10 січня 2024 року міністри закордонних справ 47 країн засудили постачання Північною Кореєю балістичних ракет Росії[17].

7 лютого 2024 року Росія ймовірно знову використала північнокорейські балістичні ракети під час масованого ракетного обстрілу України 7 лютого 2024 року. За попередніми даними було використано дві ракети для удару по Харкову[18][19].

За повідомленням генерального прокурора України Андрія Костіна виданню «Інтерфакс Україна» щонайменше 24 балістичні ракети північнокорейського виробництва (імовірно, Kn-23/24) були використані російськими окупантами під час ракетних обстрілів України. Загалом за період з 30 грудня 2023 по 7 лютого 2024 року окупанти завдали щонайменше 12 ударів по семи регіонах України цим типом ракет — по Запоріжжю, Києву (три атаки), Харкову (дві атаки) та містам і селам в Кіровоградській, Полтавській, Донецькій, Дніпропетровській областях. Ці обстріли вбили 14 цивільних, і ще понад 70 осіб дістали поранення[джерело?].

15 лютого 2024 року, за повідомленням Нацполіції України, в ході масованого ракетного удару, по Запоріжжю російські окупанти завдали обстріли трьома ракетами типу KN-23 та Х-31. 16 лютого 2024 року імовірно знову було застосовано ракети KN-23 по Полтавщині та Кіровоградщині[джерело?].

Оператори[ред. | ред. код]

Росія[ред. | ред. код]

В перших числах 2024 року стало відомо, що росія застосовує балістичні ракети північнокорейського походження. Аналіз уламків вказав на KN-23. Однак, достеменно невідомо скільки пускових установок було отримано, хто їх обслуговує — північнокорейські військові, або ж російські військові[13].

Слід зазначити, що резолюціями Ради Безпеки ООН 1718 (2006), 1874 (2009), та 2270 (2016) накладено ембарго на Північну Корею: ними заборонено країнам-членам ООН купувати та/або продавати озброєння та військову техніку до КНДР[20].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Stéphane Delory, Antoine Bondaz, Christian Maire, GEO4i. North Korean Short Range Systems. Military consequences of the development of the KN-23, KN-24 and KN-25 (PDF). The Hague Code of Conduct against the Proliferation of Ballistic Missiles.
  • Conflict Armaments Research (лютий 2024). Documenting a North Korean missile in Ukraine. Arc GIS.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Zwirko, Colin (26 липня 2023). Twitter1. Twitter (амер.).
  2. ↑ Lewis, Jeffery. Twitter2. Twitter (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  3. ↑ а б в РФ використала для удару по Україні північнокорейську KN-23, є перші дані аналізу уламків. Defense Express. 5 січня 2024.
  4. ↑ а б KN-23. Missile Threat, Center for Strategic and International Studies.
  5. ↑ а б KN-23. Missile Defense Advocacy.
  6. ↑ а б North Korea's New Short-Range Missiles: A Technical Evaluation. 38 North. 9 October 2019.
  7. ↑ Pukguksong GLBM-2 and GLBM-3. www.b14643.de. Процитовано 25 жовтня 2021.
  8. ↑ A Tale of Two Missiles: Analysis of KCNA Reports on North Korea's KN-23 and KN-24 Short-Range Ballistic Missiles. datayo.org (англ.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
  9. ↑ Preliminary Analysis: KN-23 SRBM. James Martin Center for Nonproliferation Studies (амер.). 5 червня 2019. Процитовано 13 жовтня 2021.
  10. ↑ https://www.nonproliferation.eu/hcoc/wp-content/uploads/2023/01/NORTH-KOREAN-SHORT-RANGE-SYSTEMS.pdf
  11. ↑ а б в г Brief on 27 July 2023 Parade of the DPRK. Open Nuclear Network. 8 August 2023.
  12. ↑ а б Russia Is Firing North Korean Ballistic Missiles At Ukraine. The War Zone. The Drive. 4 січня 2024.
  13. ↑ а б Conflict Intelligence Team (8 січня 2023). Сводка за 29 декабря 2023 — 5 января 2024 (до 8:30 UTC+3). Teletype.
  14. ↑ Схожі на ракети з парадів у КНДР: прокуратура показала, чим росіяни вдарили по Харкову 2 січня. Укрінформ. 6 січня 2024.
  15. ↑ Загроза від КНДР: балістичне озброєння яке мають і можуть отримати росіяни. Мілітарний (укр.). Процитовано 8 січня 2024.
  16. ↑ У Білому Домі підтвердили, що Росія продовжує обстрілювати Україну ракетами КНДР. Українська Правда. 9 січня 2024.
  17. ↑ Глави МЗС 47 країн засудили поставки балістичних ракет Росії від КНДР. Європейська Правда. 10 січня 2024.
  18. ↑ По Харкову 7 лютого били ракетами північнокорейського виробництва — поліція.
  19. ↑ Для удару по Харкову Росія використала дві північнокорейські ракети. www.ukrinform.ua (укр.). 7 лютого 2024. Процитовано 7 лютого 2024.
  20. ↑ Conflict Armaments Research (лютий 2024). Documenting a North Korean missile in Ukraine. Arc GIS.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=KN-23&oldid=42368425