Lacerta bilineata
Lacerta bilineata | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Lacerta bilineata (Daudin, 1802) | ||||||||||||||||||||||
Поширення видів Lacerta bilineata (зелена зона) і Lacerta viridis (синя зона), в Європі. Жовта зона знаменує собою зону гібридності між видами. | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Lacerta viridis bilineata | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Lacerta bilineata (ящірка західна зелена) — представник роду Ящірок родини Справжні ящірки.
Цей сильно варіативний вид може бути зеленого або коричневого кольору і мати багато різних візерунків на шкірі. Горло самця синього кольору, хоча це забарвлення також іноді відбувається у самиць. Довжина тулубу: 13 см, загальна довжина: до 40 см.
Країни проживання: Андорра, Австрія, Хорватія, Франція, Німеччина, Італія, Монако, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Велика Британія. Інтродукований в Канзасі, США.
Населяє трав'янисті місцевості з рідкісними деревами і чагарниками і сирі землі з густою рослинністю. Знайдений також на узліссях рідколісь і близько до огорож в традиційно оброблюваних землях (у тому числі виноградників). Трапляється на висотах від рівня моря до 2160 м над рівнем моря.
Це яйцекладний вид. Сезон розмноження починається в кінці травня. Самиця відкладає зчеплення з 6—23 яєць в сипучий пісок або рослинність. Дитинчата вилуплюються в серпні або вересні. Самиця досягає статевої зрілості, коли має довжину морда-черево близько восьми сантиметрів.
Харчовий раціон в основному складається з членистоногих та інших безхребетних, хоча цей вид також може взяти фрукти і яйця птахів і пташенят.
- Lacerta bilineata bilineata Daudin, 1802 (в Іспанії , Франції , Швейцарії і Німеччині)
- Lacerta bilineata chloronota Rafinesque-Schmaltz, 1810 (на півдні Італії і Сицилії)
- Lacerta bilineata chlorosecunda Taddei, 1950 (на південному сході Італії)
- Lacerta bilineata fejervaryi Vasvary, 1926 (в Італії від Тоскани до Неаполя)
Локально виду загрожує втрата середовища існування через випас великої рогатої худоби, випалювання чагарників і дерев і забруднення пестицидами. Він включений до Додатка III Бернської конвенції та Додатку IV Директиви ЄС і присутній в ряді охоронних територій. Цей вид належить до категорії уразливих в Швейцарії.
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 252—254). ISBN 978-1-4081-5459-5
- ARKive
- Valentin Pérez-Mellado, Marc Cheylan, Philippe Geniez, Hans Konrad Nettmann, Benedikt Schmidt, Richard Podloucky, Roberto Sindaco, Antonio Romano 2009. Lacerta bilineata. In: IUCN 2013 [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- The Reptile Database: Lacerta bilineata
- Lacerta bilineata в Червоному списку МСОП