Lacerta bilineata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lacerta bilineata

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Справжні ящірки (Lacertinae)
Рід: Lacerta
Вид: L. bilineata
Lacerta bilineata
(Daudin, 1802)
Поширення видів Lacerta bilineata (зелена зона) і Lacerta viridis (синя зона), в Європі. Жовта зона знаменує собою зону гібридності між видами.
Поширення видів Lacerta bilineata (зелена зона) і Lacerta viridis (синя зона), в Європі. Жовта зона знаменує собою зону гібридності між видами.
Синоніми
Lacerta viridis bilineata
Посилання
Вікісховище: Lacerta bilineata
Віківиди: Lacerta bilineata
EOL: 791762
МСОП: 61519

Lacerta bilineata (ящірка західна зелена) — представник роду Ящірок родини Справжні ящірки.

Цей сильно варіативний вид може бути зеленого або коричневого кольору і мати багато різних візерунків на шкірі. Горло самця синього кольору, хоча це забарвлення також іноді відбувається у самиць. Довжина тулубу: 13 см, загальна довжина: до 40 см.

Поширення

[ред. | ред. код]

Країни проживання: Андорра, Австрія, Хорватія, Франція, Німеччина, Італія, Монако, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Велика Британія. Інтродукований в Канзасі, США.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Населяє трав'янисті місцевості з рідкісними деревами і чагарниками і сирі землі з густою рослинністю. Знайдений також на узліссях рідколісь і близько до огорож в традиційно оброблюваних землях (у тому числі виноградників). Трапляється на висотах від рівня моря до 2160 м над рівнем моря.

Це яйцекладний вид. Сезон розмноження починається в кінці травня. Самиця відкладає зчеплення з 6—23 яєць в сипучий пісок або рослинність. Дитинчата вилуплюються в серпні або вересні. Самиця досягає статевої зрілості, коли має довжину морда-черево близько восьми сантиметрів.

Харчовий раціон в основному складається з членистоногих та інших безхребетних, хоча цей вид також може взяти фрукти і яйця птахів і пташенят.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

Локально виду загрожує втрата середовища існування через випас великої рогатої худоби, випалювання чагарників і дерев і забруднення пестицидами. Він включений до Додатка III Бернської конвенції та Додатку IV Директиви ЄС і присутній в ряді охоронних територій. Цей вид належить до категорії уразливих в Швейцарії.

Література

[ред. | ред. код]
  • Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 252—254). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]