Мерл
Мерл | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мерл капський (Lamprotornis nitens)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мерл[3] (Lamprotornis) — рід горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Представники цього роду мешкають в Африці на південь від Сахари[4].
Мерли — шпаки дрібного, середнього і великого розміру, середня довжина яких варіюється від 16 до 54 см, а вага від 45 до 155 г. Найменшим і найлегшим мерлом є сірий мерл, довжина якого становить 16-19 см, а вага 45 г. Довгохвостий мерл є найбільшим представником свого роду і одним з найбільших представників родини шпакових, його довжина сягає 54 см, з яких 60% припадає на довгий хвіст. Найважчим представником свого роду є темнощокий мерл, вага якого доже досягати 155 г, а середня вага становить 133 г.
Мерли мають переважно синє, зеленувате або блискуче забарвлення, іноді з чорними елементами. Деякі види, зокрема сірі, попелясті і бурі мерли мають сіре або коричнювате забарвлення. У кенійських та у деяких інших мерлів груди і живіт мають білий, жовтий, рудий або рудувато-коричневий відтінок. Оперенню більшості мерлів притаманний характерний металевий відблиск[5]. Райдужки у них зазвичай мають яскравий жовтий або червоний колір.
Мерли живуть в різноманітних природних середовищах, від вологих тропічних лісів до рідколісь і садів. Вони живляться переважно комахами, яких шукають на землі, а також дрібними плодами і ягодами та нектаром. Деякі види також шукають відходи поблизу людських поселень.
Мерли є соціальними птахами. під час негніздового періоду вони формують великі зграї, які можуть нараховувати до кількох сотень, а у деяких випадках до кількох тисяч птахів. Це моногамні птахи, формують тривалі пари. Мерли гніздяться в дуплах дерев, іноді використовують покинуті дупла дятлів і лібій або штучні гніздівлі. Більшість видів ведуть осілий або кочовий спосіб життя, однак сомалійські мерли є мігруючими.
Кладограма роду Мерл (Lamprotornis) за даними I.J. Lovette, D.R. Rubenstein (2007).[6] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Виділяють 23 види:[7]
- Мерл капський (Lamprotornis nitens)
- Мерл зелений (Lamprotornis chalybaeus)
- Мерл синьощокий (Lamprotornis chloropterus)
- Мерл міомбовий (Lamprotornis elisabeth)[8]
- Мерл бронзовохвостий (Lamprotornis chalcurus)
- Мерл темнощокий (Lamprotornis splendidus)
- Мерл принсипійський (Lamprotornis ornatus)
- Мерл райдужний (Lamprotornis iris)
- Мерл пурпуровий (Lamprotornis purpureus)
- Мерл бронзовоголовий (Lamprotornis purpuroptera)
- Мерл довгохвостий (Lamprotornis caudatus)
- Мерл золотогрудий (Lamprotornis regius)
- Мерл темний (Lamprotornis mevesii)
- Мерл великий (Lamprotornis australis)
- Мерл гострохвостий (Lamprotornis acuticaudus)
- Мерл багатобарвний (Lamprotornis superbus)
- Мерл кенійський (Lamprotornis hildebrandti)
- Мерл сомалійський (Lamprotornis shelleyi)
- Мерл рудочеревий (Lamprotornis pulcher)
- Мерл попелястий (Lamprotornis unicolor)
- Мерл сірий (Lamprotornis fischeri)
- Мерл бурий (Lamprotornis bicolor)
- Мерл строкатий (Lamprotornis albicapillus)
За результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень чотири види, яких раніше відносили до родів Spreo (S. bicolor, S. fisherii і S. albicapillus) і Coccycolius (C. iris) були включені до роду Lamprotornis. Натомість три види, яких раніше відносили до цього роду, були переведені до відновлених родів Hylopsar і Hylopsar[6][9]
Наукова назва роду Lamprotornis походить від сполучення слів дав.-гр. λαμπρος — величний, блискучий і ορνις — птах.[10]
- ↑ Temminck, Coenraad Jacob (1820). Manuel d'ornithologie, ou, Tableau systématique des oiseaux qui se trouvent en Europe (French) . Т. Part 1 (вид. 2nd). Paris: H. Cousin. с. 55 (LV).
- ↑ Dickinson, E.C.; Christidis, L., ред. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. 2: Passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 377. ISBN 978-0-9568611-2-2.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ A. Craig, Ch. Feare: Family Sturnidae (Starlings). W: J. del Hoyo, A. Elliott, D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 14: Bush-shrikes to Old World Sparrows. Barcelona: Lynx Edicions, 2009, ss. 745–752. ISBN 978-84-96553-50-7.
- ↑ Rafael Maia, Dustin R. Rubenstein and Matthew D. Shawkey in: Key ornamental innovations facilitate diversification in an avian radiation;Biological Sciences – Evolution: PNAS 2013 110 (26) 10687-10692.[1]
- ↑ а б I.J. Lovette, D.R. Rubenstein 2007: A comprehensive molecular phylogeny of the starlings (Aves: Sturnidae) and mockingbirds (Aves: Mimidae): Congruent mtDNA and nuclear trees for a cosmopolitan avian radiation. In: Molecular Phylogenetics and Evolution. 44, Nr. 3, S. 1031–1056. Elsevier, September 2007, DOI:10.1016/j.ympev.2007.03.017. (Архівна копія на сайті Wayback Machine., abgerufen am 22. März 2015.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ Lamprotornis elisabeth у базі Avibase.
- ↑ Rafael Maia, Dustin R. Rubenstein and Matthew D. Shawkey in: "Key ornamental innovations facilitate diversification in an avian radiation". Biological Sciences – Evolution: PNAS 2013 110 (26) 10687–10692; published ahead of print June 10, 2013, DOI:10.1073/pnas.1220784110. Volltext.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 218. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |