Мерл довгохвостий
| Мерл довгохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lamprotornis caudatus (Statius Muller, 1776) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus caudatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мерл довгохвостий[2] (Lamprotornis caudatus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Мешкає в регіоні Африканського Сахелю.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 54 см, враховуючи довгий хвіст, вага 103-133 г. У самців довжина крила становить 182-197 мм, хвоста 290-335 мм, дзьоба 27-29 мм, цівки 40-46 мм. У самиць довжина крила становить 158-184 мм, хвоста 290-335 мм, дзьоба 26-29 мм, цівки 39-44 мм. Голова переважно бронзово-зелена, обличчя і скроні попелясто-чорні. Потилиця, шия з боків, плечі і спина зелені, надхвістя синє. Хвіст східчастий, центральна пара стернових пера в 4 рази довша за крайні пари. верхня сторона хвоста фіолетова, нижня чорнувато-коричнева, стернові пера мають сині краї, за винятком центральної пари. Горло і верхня частина грудей зелені, нижня частина грудей і боки сині, живіт бронзово-фіолетовий. Нижні покривні пера хвоста і стегна бурувато-сірі з синюватим відтінком. Крила мають чорнуватий відтінок, кінчики пер на них зеленуваті. Загалом оперення має характерний райдужний металевий відблиск. Райдужки світло-жовті, дзьоб і лапи чорні.
У молодих птахів голова чорнувата, спина і надхвістя зелені, причому світліші і менш яскраві, ніж у дорослих птахів. Верхні покривні пера хвоста синьо-фіолетові, нижня частина тіла попелясто-коричнева, груди мають легкий зелений відтінок.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Довгохвості мерли мешкають в Мавританії, Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Малі, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Буркіна-Фасо, Нігері, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Судані і Південному Судані. Вони живуть в акацієвих саванах, сухих чагарникових заростях, на пустищах і полях, трапляються поблизу людських поселень. Зустрічаються зграйками по 100 птахів. Живляться плодами і комахами. Кулеподібної форми гнізда розміщується в дуплах дерев або на деревах. В кладці 2-4 сизих яйця, інкубаційний період триває 12 днів. Пташенята покидають гніздо через 18-24 дні після вилуплення. І самиці, і самці будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Lamprotornis caudatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 26 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN 0-7136-3961-X.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Шпакові
- Птахи, описані 1776
- Птахи Мавританії
- Птахи Сенегалу
- Птахи Гамбії
- Птахи Гвінеї-Бісау
- Птахи Гвінеї
- Птахи Малі
- Птахи Кот-д'Івуару
- Птахи Гани
- Птахи Того
- Птахи Беніну
- Птахи Буркіна-Фасо
- Птахи Нігеру
- Птахи Нігерії
- Птахи Камеруну
- Птахи Центральноафриканської Республіки
- Птахи Чаду
- Птахи Південного Судану
- Птахи Судану