Хріниця злаколиста
| Хріниця злаколиста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
| Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
| Рід: | Хріниця (Lepidium) |
| Вид: | L. graminifolium
|
| Біноміальна назва | |
| Lepidium graminifolium | |
Хріниця злаколиста[1] (Lepidium graminifolium) — вид квіткових рослин родини капустяних (Brassicaceae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це багаторічна рослина (20)30–80(120) см заввишки, з сильним запахом, зазвичай сильно розгалужена, рідко вкрита короткими, густими волосками чи майже гола. Листки прикореневі та нижні стеблові на ніжках, довгасто-лопатеві, городчато-пилясті, стеблові — ланцетно лінійні чи лінійні, цілокраї. Китиці при плодах подовжені. Пелюстки білі, нечітко загострені, ≈ 1.5 мм завдовжки, в 1.5 рази довші за чашолистку. Тичинок 4–6. Стручки голі, гострі, яйцеподібні, 2–4 мм завдовжки. Насіння яйцеподібне, безкриле, дрібнососочкове, темно-коричневе, гладке, 1.5 × 0.8–1 мм. 2n=16, 48[2][3][4][5][6].
Поширення[ред. | ред. код]
Росте у південній і центральній частинах Європи (Албанія, Болгарія, Франція, Греція, Угорщина, Словаччина, Італія, Крим, Румунія, Іспанія, Швейцарія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Хорватія, Македонія, Сербія, Словенія), Алжирі, Марокко, Туреччині[7][8]. Населяє сухі схили[3].
В Україні росте на сухих відкритих схилах — у гірському Криму від Севастополя до Малоріченської Алуштинської міськради[2].
Використання[ред. | ред. код]
Його збирають з дикої природи для місцевого використання в якості їжі[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lepidium graminifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 114.
- ↑ а б Lepidium graminifolium. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 27.05.2023. (англ.)
- ↑ Lepidium graminifolium. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 27.05.2023. (нім.)
- ↑ Lepidium graminifolium. Flora Vascular. Процитовано 27.05.2023. (ісп.)
- ↑ Lepidium graminifolium. Tela Botanica. Процитовано 27.05.2023. (фр.)
- ↑ Lepidium graminifolium. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 27.05.2023. (англ.)
- ↑ Lepidium graminifolium. Euro+Med Plantbase. Процитовано 27.05.2023. (англ.)
- ↑ Lepidium graminifolium. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 27.05.2023. (англ.)
|