Lil Lotus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Lil Lotus
Зображення
Lil Lotus на фестивалі Full Force[en] 2023
Lil Lotus на фестивалі Full Force[en] 2023
Основна інформація
Повне ім'я Джон Елаяс Віллегрен III
Дата народження 1 березня 1994(1994-03-01) (30 років)
Місце народження Даллас, Сполучені Штати Америки
Роки активності з 2016 р.
Громадянство США США
Професії репер, співак, музикант
Інструменти вокал[d]
Жанр Емо-реп, постгардкор, поппанк, металкор, альтернативний хіп-хоп
Лейбл Epitaph
Repost
lilxlotus.rip
CMNS: Файли у Вікісховищі

Джон Елаяс Віллегрен III (англ. John Elias Villagran III, нар. 1 березня 1994 року, Даллас, Техас, Сполучені Штати Америки), більш відомий як Lil Lotus — американський репер та музикант. За свою кар'єру випустив два студійні альбоми, чотири сольні та три спільні мініальбоми, а також два мініальбоми у складі гурту Boyfriendz і три мініальбоми у складі If I Die First[en].

Розпочав кар'єру, граючи в декількох місцевих техаських металкор-гуртах, а у 2016 році почав випускати сольну музику. Публікуючи свої пісні на SoundCloud, він потрапив під дедалі більший вплив нової емо-реп-сцени на платформі, що призвело до того, що він узяв собі псевдонім Lil Lotus та налагодив співпрацю з колективом GothBoiClique.

Біографія

[ред. | ред. код]

Джон Елаяс Віллегрен III народився у Далласі, штат Техас, у родині віруючих християн[1], тож у дитинстві разом з батьками часто відвідував місцеву церкву[2]. Батько Джона був музикантом, який познайомив сина з широким спектром музичних стилів, зокрема із джазом, регі та олдіз[en]. На його творчість вплинули такі гурти, як Linkin Park та Paramore, а також різні пісні в стилі емо та хеві-метал. Зрештою, його прийняли до середньої школи музики та мистецтв, де батько став навчати його гри на гітарі[1]. Уже в чотирнадцять років вони з братом виступали в церкві з духовною музикою, що привело його до створення християнського гардкор-гурту[3]. У цьому ж віці він зіграв свій перший концерт у Palladium Ballroom[en], де виступали Paramore, the Starting Line та the Almost[4]. Він почав підміняти різні гурти на місцевій металкор-сцені, зокрема Be//Gotten і Azurah, а також почав часто вживати наркотики, включаючи ЛСД і Ксанакс. Коли Віллегрену було вісімнадцять, помер його батько, що змусило його піти з дому і жити в машині протягом наступних двох років[1]. Більшу частину цього періоду він жив на парковках у друзів і спілкувався з матір'ю раз на місяць по телефону[2]. Повернувшись додому, він почав перебиватися, організовуючи місцеві концерти та працюючи на заводах вдень. Народження сина Луки змусило його припинити виступи з гуртами і почати займатися сольною музикою[1].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Сольна кар'єра

[ред. | ред. код]

Віллегрен почав викладати власну музику в Інтернет у 2016 році. У той час він використовував псевдонім Tremor[2][5]. Невдовзі він змінив свій його на Lil Lotus, після знайомства з учасниками колективу GothBoiClique Wicca Phase Springs Eternal, Horse Head та Coldhart[2]. Його кар'єра почала стрімко зростати, коли його треки, такі як Run Home та Scared to Die, почали публікувати на таких ютуб-каналах, як Astari. 15 червня 2017 року він випустив мініальбом Bodybag[1]. 14 вересня 2017 року він випустив пісню Ur Dad Has A Gun у співпраці з Shinigami. Кліп на трек Bodybag, за участі Coldhart, був випущений 15 січня 2018 року[6]. З 3 березня по 6 квітня Lil Lotus виступав на розігріві у Nothing,Nowhere[en] в рамках його хедлайн-туру по США разом з Shinigami та Jay-Vee[7]. З 13 по 31 травня він був на розігріві у Senses Fail під час їхнього хедлайнерського туру по США разом з Sharptooth[en][8]. 10 серпня він випустив спільний мініальбом з Horse Head під назвою I Did This to Myself[9]. Він з'явився на пісні Don't Take Me For Pomegranate гурту I Set My Friends on Fire, що вийшла 7 вересня. З 5 по 9 жовтня він виступав на розігріві у Papa Roach під час їхнього короткого туру по США разом з Of Mice & Men. 31 травня 2019 року він випустив спільний мініальбом з I Set My Friends on Fire[10]. 11 грудня було оголошено, що він підписав контракт з Epitaph Records[11].

3 лютого 2020 року потрапив на фіт у синглі Promise гурту Tisoki. 21 лютого випустив пісню I Don't Even Like U. 6 квітня він випустив Never Felt Better. 15 травня Джон випустив мініальбом All My Little Scars, Vol. 1, перший з трилогії мініальбомів, випущених протягом 2020 року. Він з'явився на пісні Dead Roses гурту Slit, яка вийшла 31 липня[12]. 3 серпня вийшов мініальбом All My Little Scars Vol. 2[13]. 31 серпня вийшов заключний мініальбом трилогії All My Little Scars[14][15]. Співпрацював із Danny Goo над піснею So In Love, що вийшла 4 вересня 2020 року[16][17]. 16 лютого 2021 року випустив сингл Girl Next Door за участю Lil Aaron. 25 травня він випустив сингл Romantic Disaster за участю Chrissy Costanza[en] і анонсував про вихід свого дебютного альбому Errør Bøy. 29 червня він випустив сингл Think of Me Tonight. 1 серпня він випустив сингл Rooftop. Альбом Errør Bøy був офіційно випущений 20 серпня 2021 року[18].

Boyfriendz

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2017 року Віллегрен створив гурт Boyfriendz разом із Smrtdeath та Lil Aaron[19]. Вони випустили свій дебютний однойменний мініальбом у грудні 2017 року[20]. Платівка була записана за одну ніч і випущена за тиждень на SoundCloud[21].

14 лютого 2018 року Boyfriendz випустили свій другий мініальбом під назвою BFZ2[22].

If I Die First

[ред. | ред. код]

У 2020 році заснував гурт If I Die First. Віллегрен є лід-вокалістом гурту, разом з ним грають Lil Zubin (бек-вокал і клавішні) та Nedarb Nagrom (гітара і бек-вокал), гітарист From First to Last Тревіс Ріхтер[en] (гітара і беквокал), а також музиканти, які грають у складі концертного гурту Ghostemane — Кейл Сейн (барабани) та Нолан Нунес (бас)[23]. Їхню музику відносять до стилів металкор[24], постгардкор[25] і скримо[25].

Музиканти познайомилися через SoundCloud та постійні відвідування музичного закладу Ріхтера в Лос-Анджелесі, і сформували гурт у квітні 2020. Свою назву вони взяли на честь мініальбому реперки з Філадельфії Chynna Rogers, який називався In Case I Die First. Роджерс, подруга Недарба, померла у квітні 2020 року[26]. 8 липня вони випустили кліп на дебютний сингл Where Needles And Lovers Collide, знятий режисерами Max Beck і Ritcher, та анонсували вихід дебютного мініальбому My Poison Arms[27]. 10 липня відбувся реліз мініальбому, який складався з шести треків. Він був записаний кожним учасником поодинці під час пандемії COVID-19[26].

30 березня 2021 року гурт анонсував спільний із SeeYouSpaceCowboy мініальбом під назвою A Sure Disaster, реліз якого відбувся 14 травня 2021 року на лейблі Pure Noise Records[en][28]. Вони також випустили відео на сингл з мініальбому bloodstainedeyes.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У Віллегрена є одна дитина, син Лука[1]. Він народився, коли Віллегрену був двадцять один рік, від жінки на ім'я Міранда, з якою він був у стосунках з дев'ятнадцяти років[2]. Пара кілька разів розлучалася і знову сходилася, але в підсумку остаточно розійшлася через два роки, оскільки Міранда вже рік як переїхала до Оклахоми. До 2019 року Віллегрен мав стосунки з реперкою Sage Aquafina, з якою він був заручений і разом з якою придбав будинок у Далласі[1]. До 2020 року пара розлучилася, і це вплинуло на написання низки його наступних пісень[21].

Згодом у кар'єрі Lil Lotus розвинулася залежність від кокаїну та різних опіатів (переважно оксикодону та фентанілу). З часом він прийшов до тверезості, якої дотримується з літа 2019 року[1]. Після майже року тверезості у нього стався рецидив на три місяці, перш ніж він знову поборов залежність у квітні 2020 року.

У Віллегрена діагностовано біполярний розлад. Він також є відкритим бісексуалом[29].

Музичний стиль

[ред. | ред. код]

Ранню сольну творчість Лотуса критики класифікують як емо-реп[11][30][31], а журнал Hysteria назвав його «одним з найвизначніших представників жанру емо-реп». Однак сам він відхрещується від цього тавра, вважаючи за краще казати, що його музика є просто оновленою версією емо[21]. Його музика часто включає елементи сучасного Р&В, трепу та поппанку[13]. Рецензент Dead Press Тайлер Тернер описав його музику як «розширення меж сучасного емо, не надто глибоко занурюючись у пастку інструментальної бездіяльності».

У своєму дебютному альбомі Error Boy стиль Лотуса наблизився ближче до поппанку[18].

За його словами, на нього вплинули такі гурти, як The Red Jumpsuit Apparatus[en], Saosin, Alesana, Escape the Fate, SeeYouSpaceCowboy, та виконавці Wicca Phase Springs Eternal, Horse Head і Cold Hart[2].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]

Мініальбоми

[ред. | ред. код]
  • 2017 — Bodybag
  • 2020 — All My Little Scars, Vol. 1
  • 2020 — All My Little Scars, Vol. 2
  • 2020 — All My Little Scars, Vol. 3

Колабораційні проєкти

[ред. | ред. код]
  • 2018 — I Did This to Myself (спільно з Horse Head)
  • 2019 — Online Now (спільно з I Set My Friends on Fire)
  • 2020 — Bullet (спільно з Nedarb)

У складі Boyfriendz

[ред. | ред. код]
  • 2017 — Boyfriendz
  • 2019 — BFZ2

У складі If I Die First

[ред. | ред. код]
  • 2020 — My Poison Arms
  • 2021 — Bloodstainedeyes (спільно з SeeYouSpaceCowboy)
  • 2021 — They Drew Blood

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и DePasquale, Jenna (9 липня 2019). The Rise, Fall, and Rebirth of Lil Lotus. Underground Underdogs (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  2. ↑ а б в г д е Masked Gorilla (2 травня 2018), Lil Lotus Goes 'In The DMs' w/ Masked Gorilla, процитовано 4 червня 2024
  3. ↑ The Masked Gorilla. web.archive.org. 14 серпня 2021. Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 4 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  4. ↑ smrtdeath and Lil Lotus – FIRST CONCERT EVER Ep. 205 [VIDEO]. Digital Tour Bus (англ.). 5 лютого 2020. Процитовано 4 червня 2024.
  5. ↑ LIL LOTUS | Shows + Photos + Biography + More | Portland Show-Guide. pc-pdx.com. Процитовано 4 червня 2024.
  6. ↑ Galicia, Mikel (16 січня 2018). This Week In Dallas-Area Music News & Notes (1/16/18). Central Track (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  7. ↑ nothing, nowhere. Maps Out North American Tour | Exclaim!. nothing, nowhere. Maps Out North American Tour | Exclaim! (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  8. ↑ White, Logan (7 березня 2018). Senses Fail announce additional North American tour dates w/ Sharptooth, Lil Lotus. Substream Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  9. ↑ Vasquez, Thomas (11 серпня 2018). Chemistry Blossoms on Lil Lotus and Horsehead’s “i did this to myself”. Underground Underdogs (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  10. ↑ I Set My Friends On Fire Team Up With Rapper Lil Lotus For…. Kerrang! (англ.). 31 травня 2019. Процитовано 4 червня 2024.
  11. ↑ а б White, Logan (11 грудня 2019). Lil Lotus signs with Epitaph Records + drops “Never Get Away” video. Substream Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  12. ↑ INTERVIEW: SLIT Discuss New EP, Lil Lotus, and What They Wish Fans Knew. Second Society Report (амер.). 10 вересня 2020. Процитовано 4 червня 2024.
  13. ↑ а б Torok, Frankie (3 серпня 2020). News: Lil Lotus Drops All My Little Scars Vol. 2. New Noise Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  14. ↑ Torok, Frankie (31 серпня 2020). News: Lil Lotus’ All My Little Scars Vol. 3 is Out Now. New Noise Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  15. ↑ Leiber, Sarah Jae. Lil Lotus Drops 'All My Little Scars Vol. 3'. BroadwayWorld.com (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  16. ↑ Heidt, Dustin (3 вересня 2020). Danny Goo chronicles breakup on 'So in Love,' featuring Lil Lotus. Variance Magazine (en-gb) . Процитовано 4 червня 2024.
  17. ↑ Salas-Vega, Stephanie (8 вересня 2020). Song Of The Day: Danny Goo Feat. Lil Lotus – “So in Love". Central Track (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  18. ↑ а б Album review: Lil Lotus – ERRØR BØY. Kerrang! (англ.). 16 серпня 2021. Процитовано 4 червня 2024.
  19. ↑ Pierre, Alphonse (24 червня 2018). 10 Emo Rap Artists To Know. HotNewHipHop (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  20. ↑ Rick, Vince (21 грудня 2017). 10 Punk-Rap & Punk-Pop Artists You Should Listen To. HotNewHipHop (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  21. ↑ а б в Angell, Jack. Lil Lotus is rewriting the emo playbook and there are no rules. Alternative Press Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  22. ↑ Flynn, Audrey (20 лютого 2019). Our Favorite Boy Band Has Returned With “BFZ2”. Underground Underdogs (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  23. ↑ Angell, Jack. Lil Lotus is rewriting the emo playbook and there are no rules. Alternative Press Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  24. ↑ From Hardcore to Harajuku: The Origins of Scene Subculture. www.popmatters.com (амер.). 25 травня 2021. Процитовано 4 червня 2024.
  25. ↑ а б Editor; Verma, Sunny (24 вересня 2020). If I Die First- "My Poison Arms": Rawring 20s Screamo!. The Record. Процитовано 4 червня 2024.
  26. ↑ а б Pettigrew, Jason. If I Die First (Lil Lotus, FFTL) are more than a 2000s scene time machine. Alternative Press Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  27. ↑ Dowd, Rachael. Hear the first song from Lil Lotus and FFTL’s Travis Richter’s new band. Alternative Press Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  28. ↑ NEWS: SeeYouSpaceCowboy & If I Die First announce split EP! | DEAD PRESS! | It's more than "just music" to us. web.archive.org. 30 березня 2021. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 4 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  29. ↑ Flynn, Audrey (7 вересня 2018). Meet smrtdeath, Canada’s Red-Haired Heartthrob. Underground Underdogs (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  30. ↑ Bedikian, Taleen (24 грудня 2019). News: Emo-Rap Artist LiL Lotus Signs to Epitaph Records, Releases New Single. New Noise Magazine (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
  31. ↑ Molly (3 лютого 2020). Tisoki Enlists Emo Rap Pioneer LiL Lotus for New Single "Promise". EDM Sauce (амер.). Процитовано 4 червня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Lil_Lotus&oldid=42846256