Livyatan melvillei

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Livyatan melvillei
Порівняння розмірів Livyatan melvillei (синього кольору) з людиною і кашалотом
Порівняння розмірів Livyatan melvillei (синього кольору) з людиною і кашалотом
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Китоподібні (Cetacea)
Інфраряд: Зубаті кити (Odontoceti)
Родина: Incertae sedis
Рід: Livyatan (Левіафан)
Lambert et al., 2010
Вид: Livyatan melvillei
Livyatan melvillei
Lambert et al., 2010
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Livyatan melvillei
Fossilworks: 171202

Livyatan melvillei (левіатан Мелвілла) — єдиний вид викопного роду Livyatan підряду Зубаті кити. Існував в міоцені (13—8 млн років тому). Виявлено у 2008 році. Мав найбільші зуби серед відомих тварин (не враховуючи спеціалізовані зуби хоботних, нарвалів тощо).

Назва[ред. | ред. код]

Спочатку тварині надали родову назву Leviathan за ім'я біблійного чудовиська — Левіафана та видову назву melvillei — на честь Германа Мелвілла, автора роману про велетенського білого кашалота «Мобі Дік». Втім незабаром з'ясувалося, що родова назва Leviathan вже є синонімом мастодонта, тому відповідно до Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури була потрібна заміна назви. 26 серпня 2010 року автори запропонували нове ім'я Livyatan melvillei (левіатан Мелвілла).

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина становила близько 13,5—17,5 м. Оскільки відомий лише череп цього кита, співвідношення черепа до довжини тіла невідомо, через що розрахунки загальної довжини сильно різняться. Для порівняння, сучасний кашалот досягає в середньому від 11 до 16 м. Мав масивну і коротку голову завдовжки 3 м, що була наділена простором для спермацетового органу. Була широка відстань між скроневими ямками з боків черепуі виличними процесами на передній частині черепу. Ліва і права передщелепні кістки не перетиналися на передньому кінці морди. Верхня щелепа була товста. Права та ліва половини нижньої щелепи не поєднувались.

На відміну від сучасного кашалота, мав функціональні зуби в обох щелепах. Крім того, зуби були глибоко посаджені в ясна і могли блокуватися, що було адаптацією до боротьби за здобич. Нижня щелепа складалася з 22 зубів, а верхня щелепа — з 18. Найбільш міцними зубами були 4, 5 і 6 зуби на кожному боці щелепи. Добре збережені зуби мали висоту понад 31 см, а найбільший зуб був 2 і 3 на лівій нижній щелепі, які збереглися не повністю, але ймовірно досягали близько 36,2 см. Перший правий зуб був найменшим, розміром близько 31,5 см. Діаметр зубів зменшувався до основи, а найбільший діаметр зуба досягав близько 11,1 см.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

кладограма за[1][2][3]
Physeteroidea

Eudelphis

Zygophyseter

Brygmophyseter

Acrophyseter

Livyatan

†'Aulophyseter' rionegrensis

Physeteridae

Orycterocetus

Idiorophus

Physeterula

Idiophyseter

Physeter

Aulophyseter

Placoziphius

Diaphorocetus

Kogiidae

Aprixokogia

Kogia

Praekogia

Scaphokogia

Thalassocetus

На думку дослідників Livyatan melvillei живився великою здобиччю, можливо вусатими китами, які були поширені в середині міоцену (близько 12 — 13 млн років тому), а також акулами, тюленями, дельфінами. Висловлюється думка, що був конкурентом мегалодона. Тактика Livyatan melvillei при полюванні на китів була схожа з тактикою сучасної косатки.

Його зникнення, ймовірно, було викликано зміною клімату і різкого скорочення джерел їжі.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Рештки знайдено на півдні Перу. Скам'янілості виставлені в Музеї природної історії Ліми. Копії 3 найбільших зубів демонструються в Музеї природної історії Роттердаму (Нідерланди).

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lambert, Olivier; Bianucci, Giovanni; Post, Klaas; de Muizon, Christian; Salas-Gismondi, Rodolfo; Urbina, Mario; Reumer, Jelle (2010). The giant bite of a new raptorial sperm whale from the Miocene epoch of Peru. Nature 466 (7302): 105–108. Bibcode:2010Natur.466..105L. PMID 20596020. doi:10.1038/nature09067. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. 
  2. Lambert, O.; Bianucci, G.; de Muizon, C. (2017). Macroraptorial Sperm Whales (Cetacea, Odontoceti, Physeteroidea) from the Miocene of Peru. Zoological Journal of the Linnean Society 179: 404–474. doi:10.1111/zoj.12456. Архів оригіналу за 22.07.2018. Процитовано 24.11.2017. 
  3. Berta, A. (2017). The Rise of Marine Mammals: 50 Million Years of Evolution. Baltimore, Maryland: Johns Hopkins University Press. с. 112–113. ISBN 978-1-4214-2326-5. Архів оригіналу за 22.07.2018. Процитовано 12.11.2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Olivier Lambert, Giovanni Bianucci, Klaas Post, Christian de Muizon, Rodolfo Salas-Gismondi, Mario Urbina & Jelle Reumer: The giant bite of a new raptorial sperm whale from the Miocene epoch of Peru. In: Nature. Band 466: S. 105—108, 1. Juli 2010. DOI:10.1038/nature09067.
  • Lambert, O.; Bianucci, G.; de Muizon, C. (2017). «Macroraptorial Sperm Whales (Cetacea, Odontoceti, Physeteroidea) from the Miocene of Peru». Zoological Journal of the Linnean Society. 179: 404—474. DOI:10.1111/zoj.12456.