Lygodactylus conraui
| Lygodactylus conraui | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lygodactylus conraui Tornier, 1902 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Lygodactylus conraui (камерунський карликовий гекон) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Мешкає в Західній Африці. Вид названий на честь німецького колоніального агента Густава Конрау[fr][3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина камерунського карликового гекона не перевищує 10 см (разом з хвостом). Хвіст дещо довгий за решту тіла, округлої форми, регенерує після втрати. Субкаудальні пластинки збільшені і розташовані в одному ряду, що відрізняє L. conraui від Lygodactylus fischeri, у якого ці пластинки формують два ряди. Очі великі, зіниці округлі. Забарвлення переважно зелене або синьо-зелене, у західних популяцій коричнювате. Тім'я, тіло і хвіст часто бувають поцяткованими дрібними чорними плямками. Горло рівномірно білувате[4].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Камерунські карликові гекони мешкають в Сьєрра-Леоне, південно-східній Гвінеї, Ліберії, на півдні Гани, Того, Беніну, Нігерії та на заході Камеруну. Вони живуть в підліску густих вологих тропічних лісів, трапляються в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря. Ведуть денний спосіб життя, живляться дрібними комахами, відкладають яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Lygodactylus conraui: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 вересня 2023
- ↑ Lygodactylus conraui у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Lygodactylus conraui, p. 58).
- ↑ Laurent Chirio, Sébastien,. Trape, Georges Diatta et Youssouph, Mané. Lézards, crocodiles et tortues d'Afrique occidentale et du Sahara. — IRD Orstom. — 2012. — ISBN 978-2-7099-1726-1.
|
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |