Medicago brachycarpa
Medicago brachycarpa | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Рід: | Люцерна (Medicago) |
Вид: | M. brachycarpa
|
Біноміальна назва | |
Medicago brachycarpa Fisch. ex M.Bieb.
|
Medicago brachycarpa — вид квіткових рослин з родини бобових (Fabaceae).
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це ворсинчаста розгалужена від основи рослина. Стебла від лежачих до висхідних чи прямовисних, 3–25 см. Прилистки яйцювато-ланцетні, цілокраї чи зубчасті. Листочки від подовжених до обернено-яйцеподібно-клинуватих, закруглені на кінчику, зубчасті, 5–15 × 3–8 мм. Суцвіття зонтикоподібні з 10–16 квітками. Чашечка дзвоникоподібна, 3 мм; зубці лінійно-шилуваті, у 2—3 рази довші за трубку. Віночок жовтий, 2.5–3 мм. Плоди плоскі, напівяйцеподібні, 1-2-насінні, 4–6 × 3–5 мм; дзьоб 1–1.25 мм. Насіння яйцювате, зморшкувате, 2–2.5 × 1.5 мм[1].
Поширення[ред. | ред. код]
Росте на півдні Європи (у Криму статус рослини невизначений — це рідна чи заносна люцерна) й на заході Азії (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Ліван, Сирія, Туреччина, Ірак, Іран)[2][3]. Населяє вапнякові скелі, степ, сосновий ліс, дубовий чагарник, оброблені поля[1]. Зустрічається на висоті від 350 до 2100 метрів над рівнем моря[4].
Використання[ред. | ред. код]
Medicago brachycarpa є третинним диким родичем і потенційним донором генів люцерни. Жодного іншого використання не зафіксовано[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Medicago brachycarpa. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Medicago brachycarpa. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Medicago brachycarpa. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ а б Zair, W.; Small, E. (2020). Medicago brachycarpa. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
|