Pachydactylus
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Pachydactylus | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Colopus W. Peters, 1869[2] Palmatogecko Andersson, 1908 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Pachydactylus — рід геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae). Представники цього роду мешкають в Південній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
Товстопалі гекони — це невеликі ящірки, довжина яких (без врахування хвоста) варіюється від 25 до 115 мм. Вони вирізнаються широкими кінчиками пальців, наявність клейких подушечок на яких залежить від середовища проживання різних представників роду: ті товстопалі гекони, що живуть серед скель, мають клейкі подушечки на пальцях, а ті, що живуть в піску і ведуть риючий спосіб життя, зокрема P. rangei, втратили їх.
Товстопалі гекони живуть серед скель і піска, трапляються поблизу людських поселень. Вони ведуть нічний спосіб життя, живляться переважно членистоногими, іноді дрібними хребетними.
Види[ред. | ред. код]
Рід Pachydactylus нараховує 58 видів:[3]
- Pachydactylus acuminatus V. FitzSimons, 1941
- Pachydactylus affinis Boulenger, 1896
- Pachydactylus amoenus F. Werner, 1910
- Pachydactylus angolensis Loveridge, 1944
- Pachydactylus atorquatus Bauer, Barts & Hulbert, 2006
- Pachydactylus austeni Hewitt, 1923
- Pachydactylus barnardi V. FitzSimons, 1941
- Pachydactylus bicolor Hewitt, 1926
- Pachydactylus boehmei Bauer, 2010
- Pachydactylus capensis (A. Smith, 1846)
- Pachydactylus caraculicus V. FitzSimons, 1959
- Pachydactylus carinatus Bauer, Lamb & Branch, 2006
- Pachydactylus etultra Branch, Bauer, Jackman & Heinicke, 2011
- Pachydactylus fasciatus Boulenger, 1888
- Pachydactylus formosus A. Smith, 1849
- Pachydactylus gaiasensis Steyn & J. Mitchell, 1967
- Pachydactylus geitje (Sparrman, 1778)
- Pachydactylus griffini Bauer, Lamb & Branch, 2006
- Pachydactylus haackei Branch, Bauer & Good, 1996
- Pachydactylus katanganus de Witte, 1953
- Pachydactylus kladaroderma Branch, Bauer & Good, 1996
- Pachydactylus kobosensis V. FitzSimons, 1938
- Pachydactylus kochii V. FitzSimons, 1959
- Pachydactylus labialis V. FitzSimons, 1938
- Pachydactylus latirostris Hewitt, 1923
- Pachydactylus macrolepis V. FitzSimons, 1939
- Pachydactylus maculatus Gray, 1845
- Pachydactylus maiatoi Marques, Parrhina, Ceríaco, Brennan, Heinicke & Bauer, 2023
- Pachydactylus maraisi Heinicke, Adderly, Bauer & Jackman, 2011
- Pachydactylus mariquensis A. Smith, 1849
- Pachydactylus mclachlani Bauer, Lamb & Branch, 2006
- Pachydactylus monicae Bauer, Lamb & Branch, 2006
- Pachydactylus montanus Methuen & Hewitt, 1914
- Pachydactylus namaquensis (Sclater, 1898)
- Pachydactylus oculatus Hewitt, 1927
- Pachydactylus oreophilus McLachlan & Spence, 1967
- Pachydactylus oshaughnessyi Boulenger, 1885
- Pachydactylus otaviensis Bauer, Lamb & Branch, 2006
- Pachydactylus parascutatus Bauer, Lamb & Branch, 2002
- Pachydactylus punctatus W. Peters, 1854
- Pachydactylus purcelli Boulenger, 1910
- Pachydactylus rangei (Andersson, 1908)
- Pachydactylus reconditus Bauer, Lamb & Branch, 2006
- Pachydactylus robertsi V. FitzSimons, 1938
- Pachydactylus rugosus A. Smith, 1849
- Pachydactylus sansteynae Steyn & Mitchell, 1967
- Pachydactylus scherzi Mertens, 1954
- Pachydactylus scutatus Hewitt, 1927
- Pachydactylus serval F. Werner, 1910
- Pachydactylus tigrinus Van Dam, 1921
- Pachydactylus tsodiloensis Haacke, 1966
- Pachydactylus vansoni V. FitzSimons, 1933
- Pachydactylus vanzyli (Steyn & Haacke, 1966)
- Pachydactylus visseri Bauer, Lamb & Branch, 2006
- Pachydactylus wahlbergii (W. Peters, 1869)
- Pachydactylus waterbergensis Bauer & Lamb, 2003
- Pachydactylus weberi Roux, 1907
- Pachydactylus werneri Hewitt, 1935
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Pachydactylus походить від сполучення слів дав.-гр. παχυς — великий, товстий і δακτυλος — палець[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wiegmann AF (1834). Herpetologia Mexicana, seu descriptio amphibiorum Novae Hispaniae, quae itineribus comitis Sack, Ferdinandi Deppe et Chr. Guil. Schiede. Museum Zoologicum Berolinense pervenerunt. Pars prima, saurorum species amplectens. Adiecto systematis saurorum prodromo, additisque multis in hunc amphibiorum ordinem observationibus (Latin) . Berlin: C.G. Lüderitz. с. vi + 54 pp. + Plates I-X.
(Pachydactylus, new genus, p. 19)
- ↑ W. Peters. Eine Mittheilung über neue Gattungen und Arten von Eidechsen. „Monatsberichte der Königlichen Preussische Akademie des Wissenschaften zu Berlin”. Aus dem Jahre 1869, s. 57, 1869.
- ↑ P. Uetz & J. Hallermann (ред.). Genus: Pachydactylus. The Reptile Database. Процитовано 10 липня 2023.
- ↑ E.C. Jaeger: Source-book of biological names and terms. Springfield: Charles C. Thomas, 1944, s. 159.
Посилання[ред. | ред. код]
- Gamble T, Greenbaum E, Jackman TR, Russell AP, Bauer AM (27 червня 2012). Repeated origin and loss of adhesive toepads in geckos. PLOS ONE. 7 (6): e39429. Bibcode:2012PLoSO...739429G. doi:10.1371/journal.pone.0039429. PMC 3384654. PMID 22761794.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - Heinicke MP, Jackman TR, Bauer AM (January 2017). The measure of success: geographic isolation promotes diversification in Pachydactylus geckos. BMC Evolutionary Biology. 17 (1): 9. doi:10.1186/s12862-016-0846-2. PMC 5225572. PMID 28077086.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - Gulimova, V. I.; Nikitin, V. B.; Asadchikov, V. E.; Buzmakov, A. V.; Okshtein, I. L.; Almeida, E. a. C.; Ilyin, E. A.; Tairbekov, M. G.; Saveliev, S. V. (July 2006). NASA Technical Reports Server (NTRS). Journal of Gravitational Physiology. 13 (1). Процитовано 16 квітня 2021.
- Gaston KJ, Blackburn TM (1996). Global Scale Macroecology: Interactions between Population Size, Geographic Range Size and Body Size in the Anseriformes. Journal of Animal Ecology. 65 (6): 701—714. doi:10.2307/5669. ISSN 0021-8790. JSTOR 5669.
- Bauer AM. The herpetofauna of the Richtersveld National Park and the adjacent northern Richtersveld, Northern Cape Province, Republic of South Africa. Herpetological Natural History. 8: 111—160 — через Researchgate.
|
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |