Peromyscus maniculatus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Peromyscus maniculatus
Peromyscus maniculatus
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Родина: Хом'якові (Cricetidae)
Рід: Peromyscus
Вид: P. maniculatus
Біноміальна назва
Peromyscus maniculatus
(Wagner, 1845)
мапа поширення виду
мапа поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Peromyscus maniculatus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Peromyscus maniculatus
EOL logo.svg EOL: 311573
ITIS logo.svg ITIS: 180276
IUCN logo.svg МСОП: 16672
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 10042
Fossilworks: 50256

Peromyscus maniculatus — вид мишоподібних гризунів родини Хом'якові (Cricetidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Це один з найпоширеніших в Північній Америці гризунів. Вид зустрічається по всій Канаді (крім арктичних регіонів), США, у північній і центральній частині Мексики.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина тіла становить 10-30 см, хвоста — 5-15 см. Забарвлення спини варіює від темно-коричневого до жовтуватого, черевце — біле. У нього довгий хвіст, великі очі і вуха. Сліди мають вигляд 4 пальців на передній лапі, 5-ти на задній.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Харчується горіхами, ягодами, насінням, комахами. Ночами, коли цей гризун активний, він робить запаси, приділяючи головну увагу заготівлі корму на зиму. Гнізда влаштовує в норах, дуплах або старих пташиних гніздах.

Розмноження[ред. | ред. код]

Період розмноження у цього виду дуже розтягнутий — з березня по грудень. Вагітність триває 23-25 ​​днів, середня кількість ембріонів становить 5,9, а середнє число дитинчат у виводку — 4,7. У молодих самиць перший еструс відзначається у віці 18 днів, але частіше пізніше — у віці 36-48 днів. У зимовий період, з листопада по лютий, приблизно 28 % самиць продовжують приносити потомство. У самиць, народжених навесні і влітку, може бути до трьох виводків. У самиць, що перезимували, два виводки з'являються навесні і ще два — восени, тобто в сукупності кожна самиця приносить чотири виводки. Смертність у зимовий сезон дуже висока — лише близько 25 % особин, які становлять популяцію в осінній період, доживає до початку весняного розмноження.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Linzey, A.V. (2008) Peromyscus maniculatus: інформація на сайті МСОП (англ.) 5 February 2010

Посилання[ред. | ред. код]