Дятел чилійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Picoides lignarius)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дятел чилійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Дзьоган (Veniliornis)
Вид: Дятел чилійський
Veniliornis lignarius
(Molina, 1782)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Picus lignarius
Picoides lignarius
Посилання
Вікісховище: Veniliornis lignarius
Віківиди: Veniliornis lignarius
ITIS: 1145280
МСОП: 22681139
NCBI: 165743

Дятел чилійський[2] (Veniliornis lignarius) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae)[3]. Мешкає в Андах.

Опис[ред. | ред. код]

Чилійський дятел

Довжина птаха становить 19-19 см. Забарвлення строкате, чорно-біле: верхня частина тіла чорнувата, поцяткована білими плямками, нижня частина тіла білувата, поцяткована чорними плямками. Верхня частина голови чорна, у самців на потилиці є червона пляма. Крила чорна. поцятковані білими плямами, нижні покривні пера крил білі. На скронях широкі чорнуваті смуги.

Таксономія[ред. | ред. код]

Довгий час чилійського дятла відносили до роду Трипалий дятел (Picoides), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження смугастохвостий дятел був переведений до роду Дзьоган (Veniliornis)[4][5]. Він є сестринським видом по відношенню до смугастохвостого дятла, а їхнім найближчим родичем є смугастокрилий дзьоган.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Ареал чилійських дятлів є розірваним. Північна популяція мешкає в центральній і південній Болівії та на північному заході Аргентини (Жужуй, Сальта). Південна популяція мешкають в Чилі (від Кокімбо на південь до Магальянеса) та на заході Аргентини (Неукен, Ріо-Негро, Чубут, Санта-Крус, взимку мігрують до Ла-Ріохи). Вони живуть у високогірних чагарникових заростях, в гірських помірних нотофагусових лісах, в садах і на пасовищах. Зустрічаються на висоті від 1600 до 4000 м над рівнем моря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Veniliornis lignarius. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 10 березня 2022. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022. 
  4. Donegan, Thomas (January 2007). Proposal (#262) South American Classification Committee: Transfer Picoides mixtus and P. lignarius to Veniliornis. American Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 7 May 2016. 
  5. Moore, W.S.; Weibel, A.C.; Agius, A. (2006). Mitochondrial DNA phylogeny of the woodpecker genus Veniliornis (Picidae, Picinae) and related genera implies convergent evolution of plumage patterns. Biological Journal of the Linnean Society. 87 (4): 611–624. doi:10.1111/j.1095-8312.2006.00586.x.