PolyITAN-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
PolyITAN-2
PolyITAN-2.jpg
Супутник «КПІ» PolyITAN-2-SAU
Основні параметри
Повна назва PolyITAN-2-SAU
Виготівник Україна НТУУ КПІ
Штучний супутник Землі
Дата запуску 18 квітня 2017
Ракета-носій Atlas V
Космодром США База ВПС США на мисі Канаверал
Технічні параметри
Маса 1,9 кг
Розміри 10x10x20 см
Потужність 2,4 Вт
Джерела живлення 4 сонячні батареї (16 арсенід-галієвих фотоелектричних перетворювачів)
Платформа CubeSat
Транспондери
Діапазон(и) 145,96 та 436,6 MГц (модуляція - BPSK)

PolyITAN-2-SAU — другий український наносупутник у форматі CubeSat.

Загальна інформація[ред.ред. код]

Фінальна перевірка систем супутника, включаючи СЕЖ, в Нідерландах

PolyITAN-2-SAU був створений у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського в рамках міжнародного космічного проекту QB50 під загальною координацією Інституту гідродинаміки фон Кармана (Бельгія). Головне завдання проекту QB50, який розпочато в рамках програми Єврокомісії FP7 у 2012 році, — дослідження змін клімату Землі[1]

Корисне навантаження супутника FIPEX (Flux Probe Experiment) - експериментальний датчик забору зустрічного потоку, здатний розрізняти і вимірювати характеристики атомарного і молекулярного кисню. Атомарний кисень представлений більше інших частинок на висоті 90-380 км, його оцінка є визначальним чинником у моделі атмосфери.

18 квітня 2017 року, ракета-носій Atlas V успішно здійснила запуск вантажного космічного корабля постачання Cygnus CRS OA-7 до Міжнародної космічної станції (МКС). На борту Cygnus CRS OA-7, окрім PolyITAN-2-SAU, перебувало ще 27 наносупутників, які були створені в університетах 19 країн.

22 квітня 2017 року, Cygnus CRS OA-7 зістикувався з МКС, та в ніч проти 26 травня 2017 року, другу пускову партію з 18 університетських супутників, до складу якої входив і PolyITAN-2-SAU, було виведено у задані точки власних навколоземних орбіт[2]

Запуск супутника PolyITAN-2-SAU здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн. Створення цього наносупутника стало можливим завдяки інвестиційній та спонсорській підтримці Шеньянського аерокосмічного університету (м. Шеньян, Китайська Народна Республіка), венчурних фондів ім. академіка Михалевича та Костянтина Калініна, ТОВ «Діона» та компанії «Boeing-Ukraine Ltd»[3]

Завдання супутника[ред.ред. код]

  • PolyITAN-2-SAU має стати частиною наукової космічної мережі, призначеної для дослідження термосфери. У рамках проекту QB50 він несе на борту корисне навантаження – експериментальний датчик аналізу зустрічного потоку газу FIPEX, який здатний розрізняти і вимірювати характеристики атомарного і молекулярного кисню (атомарний кисень є основним елементом на висоті 90-420 км від земної поверхні, тому вимірювання його характеристик є дуже важливим для оцінки моделей термосфери)[4]
  • PolyITAN-2-SAU перевірятиме роботу системи орієнтації з маховиком, що спеціально для нього розробили політехніки. Власною розробкою є також розміщені на гранях апарату сонячні датчики, що входять до системи орієнтації, а також каркаси сонячних батарей, виконаних як багатошарові сотопанелі з вуглепластику та алюмінієвих комірок (так звані сендвіч-панелі) – вони забезпечують пасивну терморегуляцію і, водночас, виконують функції захисту, тощо[5]
  • вивчення і транслювання інформації про нижні шари атмосфери Землі – термосфери та іоносфери на великих відстанях.

Вся отримана інформація буде записуватися в архів центрального бортового процесора і за допомогою плати радіоканалу передаватися на Землю і розсилатися в бази даних всіх університетів, які беруть участь в проекті[6]

Радіоканал cупутника КПІ PolyITAN-2

Конструкція[ред.ред. код]

Структурна схема супутника. 1 - Корисне навантаження (FIPEX); 2 - Сонячні батареї; 3 - Несучі елементи конструкції; 4 - Сотопанелі; 5 - Антенний модуль; 6 - Магнітометр з механізмом розгортання; 7 - GPS / ГЛОНАСС антени; 8 - Радіоантена; 9 - Маховик; 10 - Електронна платформа; 11 - Датчик координат Сонця.

PolyITAN-2-SAU створено у форматі CubeSat в рамках міжнародного проекту QB50, вага супутника — 1,9 кг.

Центральний процесор та система обробки даних cупутника КПІ PolyITAN-2

Це двоблочний супутник кубічної форми стандарту 2U CubeSat (2U означає, що супутник складено з двох блоків-кубиків, тобто за формою це паралелепіпед 10x10x20 см). Він належить до класу наносупутників, оскільки його вага є більшою 1, але не перевищує 10 кг. У рамному каркасі апарату розміщено електронні плати підсистем.

Підсистеми cупутника КПІ PolyITAN-2 в зборі

На сотопанелях каркасу укріплено 4 сонячні батареї, що складаються з 16 арсенід-галієвих фотоелектричних перетворювачів. На панелі куба, що її в польоті буде направлено на Землю, розміщено дві виносні антени, що розгортаються на орбіті. На трьох суміжних панелях куба, що створюють спрямований у польоті на Сонце просторовий кут, містяться три датчика Сонця. До складу супутника входять чотири електронні плати розробки КПІ, стандарту PC104 з електронними компонентами підсистем, типових для даного класу супутників.

Робота підсистеми навігації cупутника КПІ PolyITAN-2

Підсистеми[ред.ред. код]

  • Обробки даних
  • Навігації
  • Орієнтації та стабілізації
  • Комунікації
  • Управління корисним навантаженням
  • Електроживлення

Комунікаційна система[ред.ред. код]

Усі модулі, розроблені при створенні PolyITAN-2-SAU, можуть бути використані для цілої серії інших супутників. Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено Центр з необхідним випробувальним обладнанням.

Запуск[ред.ред. код]

Запуск супутника PolyITAN-2-SAU був здійснений 18 квітня 2017 року з Бази ВПС США на мисі Канаверал на борту вантажного космічного корабля постачання «Cygnus CRS OA-7», який був виведений в космічний простір ракетою-носієм Atlas V.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]