Prunus bucharica
Prunus bucharica | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Підродина: | Мигдалеві (Amygdaloideae) |
Триба: | Amygdaleae |
Рід: | Слива (Prunus) |
Вид: | P. bucharica
|
Біноміальна назва | |
Prunus bucharica (Korsh.) Hand.-Mazz., 1913
|
Prunus bucharica — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це листопадний кущ чи невелике дерево з прямовисними чи розлогими неозброєними гілками; він може вирости від 1.5 до 6 метрів у висоту, іноді до 8 метрів[1].
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Ареал: Афганістан, Киргизстан, Узбекистан[2]. Населяє чагарникові ділянки на схилах гір, що ростуть на кам'янистих і дрібноземистих ґрунтах; на висотах від 850 до 2500 метрів[1].
Використання[ред. | ред. код]
Насіння їдять сирими чи приготовленими. Більшість ядер (приблизно 98,5%) мають гіркуватий смак, а решта солодка. Насіння містить близько 50% жирної олії від сухої маси. Плоди збирають з дикої природи у великих масштабах для виробництва мигдалевої олії. Насіння використовується в медицині. Через виняткову посухостійкість це дуже цінна рослина для відновлення лісів, а також для стабілізації кам’янистих гірських схилів. Кора коренів містить дубильні речовини; Відома як «кермек», використовується для виготовлення жовтої фарби для тканин. Цей вид є придатною підщепою для культурних форм мигдалю (Prunus dulcis), а також для абрикосів (Prunus armeniaca), слив (Prunus domestica) і персиків (Prunus persica)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Prunus bucharica. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
- ↑ Prunus bucharica. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 24.10.2022. (англ.)
|