Pudu puda

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pudu puda
Pudu puda 01.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Оленеві (Cervidae)
Підродина: Capreolinae
Рід: Пуду (Pudu)
Вид: P. puda
Біноміальна назва
Pudu puda
(Molina, 1782)
Ареал
Ареал
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pudu puda
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pudu puda
EOL logo.svg EOL: 129574
ITIS logo.svg ITIS: 625075
IUCN logo.svg МСОП: 18848
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 163861
Fossilworks: 149434

Pudu puda (Пуду південний) — вид ссавців з родини Оленеві (Cervidae).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина голови й тіла: 85 см; висота плеча: 35–45 см; довжина хвоста: 8 см; довжина ріг: 7–10 см; вага 6,5–13,5 кг.

Вид має коротку, глянцеву, від червонувато-коричневого до темно-коричневого кольору шерсть, з трохи більш світлим і низом і ногами. Губи і внутрішні частини вух оранжуваті. Телята плямисті з білими плямами, ймовірно, для маскування. Тварина має округле тіло і короткі ноги, що, як вважають, є адаптацією для ковзання через густі зарості бамбука і зарості. Очі і вуха цього виду малі, а хвіст дуже короткий. Самці мають короткі, прості шипоподібні роги.

Поширення[ред. | ред. код]

Тварина живе в нижній частині Анд Чилі та Аргентини. Населяє помірний дощовий ліс із густим підліском і заростями бамбука, які пропонують гарну ступінь покриття від хижаків. Тим не менш, P. puda іноді виходить у більш відкриті місця для харчування. Цей вид зустрічається на високих схилах гір до 1700 метрів над рівнем моря, але також на багато нижчих висотах і вздовж узбережжя.

Поведінка[ред. | ред. код]

Це одиночні тварини, які тільки об'єднуються під час сезону розмноження, в квітні і травні. Цей олень активний і вдень і вночі, але в основному в кінці другої половини дня, ввечері й уранці, коли споживає листя, гілки, кору, бруньки, плоди і насіння. Через їх невеликі розміри, особини часто мають стояти вертикально на задніх ногах або стрибати на впалі стовбури дерев, щоб досягти більш високої рослинності. Оселище становить в межах їх від 16 до 26 га.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Самиці, як правило, мають одне оленятко щороку, з листопада по січень, після періоду вагітності близько семи місяців. Молодь віднімають від грудей у 2 місяці, досягає повних розмірів у 3, і стає статевозрілим у 6 місяців для самиць і від 8 до 12 для самців. Потомство може залишитися біля дорослої самиці протягом 8–12 місяців, перш ніж стати незалежним. Найдовший термін життя в неволі був виміряний у Роттердамі зоопарку — 17,9 років. Смертність протягом першого місяця життя становить 26% як для самців так і самиць.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Основна загроза — руйнування його лісового місця проживання для розведення худоби, заготівлі лісу та інших людських дій. Фрагментація середовища проживання і втрати за рахунок конверсії лісів у відкриті землі й насадження екзотичних дерев становить велику проблему для виживання, таку ж як вбивство автотранспортом та полювання. Інші загрози включають введення чужорідних видів, таких як Cervus elaphus з Європи, з яким пуду тепер доводиться конкурувати за їжу. Домашні собаки можуть також полювати на цього невеликого оленя.

Знаходиться в Додатку I Конвенції про міжнародну торгівлю видами, які знаходяться під загрозою зникнення. Це забороняє всю міжнародну торгівлю видом, але полювання все ж триває і досі є серйозною загрозою. На щастя, населення в Чилі стабілізувалося через зниження темпів руйнування місця існування. Популяції пуду існують у ряді національних парків. Міжнародна програма розведення тварин в неволі була розроблена для виду, хоча немає ніяких планів звільнити вирощених в неволі особин назад в дику природу.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]