Ranunculus pygmaeus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ranunculus pygmaeus
Pigmybuttercup1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Жовтецеві (Ranunculoideae)
Триба: Ranunculeae
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид: R. pygmaeus
Біноміальна назва
Ranunculus pygmaeus
Wahlenb., 1812
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ranunculus pygmaeus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ranunculus pygmaeus
EOL logo.svg EOL: 473808
ITIS logo.svg ITIS: 18575
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 286984

Ranunculus pygmaeus — вид трав'янистих рослин родини Жовтецеві (Ranunculaceae). Має альпійсько-арктичне поширення по всій Арктиці, а також в Альпах, Татрах, горах Скандинавії й скелястих горах у Північній Америці. Етимологія: грец. πψγμαιοϛ — «карликовий»[1].

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Це багаторічні трав'янисті рослини заввишки 2–10 см. Коріння тонкі, завтовшки 0.1–0.6 мм. Стебел 1–4, від безвільних до піднятих, нерозгалужені, майже голі. Листки чергові, прикореневих листків 2–6, довгочерешкові, стеблові зазвичай безчерешкові. Базальні листові пластинки ниркоподібні, 3(5)-дольні, центральні долі зазвичай цілі, бічні долі 2–3-лопатеві, 0.45–0.9 × 0.6–1.3 см. Стеблові листки 3-лопатеві, лопаті вузько оберненояйцевиді, з цілими краями. Квітки поодинокі, квіткові стебла густо опушені. Квіти: віночки радіально-симетричні, блідо-жовті, як правило, 5–8 мм шириною; пелюсток 5, трохи коротші за чашолистки, 1.2–3.5 × 1.1–2.8 мм; чашолистків 5, бідно світловолосі, 2–4 × 1.2–1.6 мм; тичинок багато. Голови сім'янок від майже кулястих до циліндричних, 2.5–7 × 2.5–5 мм; сім'янки 1–1.2 × 0.8–1.1 мм, голі; дзьоби шиловиді, прямі або зігнуті, 0.3–0.7 мм. 2n = 16.

Розмножується насінням; немає вегетативне розмноження. Сім'янки розсіюються з тваринами, в іншому випадку, ймовірно, існує деяке розосередження з проточною водою і вітром.

Поширення[ред.ред. код]

Північна Америка (Ґренландія, Канада, США); Євразія (Північна Росія, Австрія, Фінляндія, Швейцарія, Ісландія, Італія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Польща, Словаччина, Швеція). Ізольовані південні форпости в досить південних горах Східної Азії (наближаючись до Гімалаїв) і в Європі вважаються льодовиковими реліктами. Населяє арктичні й альпійські луки та схили, западини в пустищах; байдужий до реакції ґрунту (рН).

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]