Re Umberto (1893)

Броненосець «Ре Умберто»
Історія
Королівство Італія
Назва:	«Ре Умберто»
Будівник:	Cantiere navale di Castellammare di Stabia
Закладений:	10 липня 1884 року
Спуск на воду:	17 жовтня 1889 року
Прийнятий:	16 лютого 1893 року
Доля:	Зданий на злам у 1920 році
Основні характеристики
Тип:	Броненосець
Водотоннажність:	13 000 т
Повна водотоннажність:	15 000 т
Довжина:	127,6 м
Ширина:	23,4 м
Осадка:	9 м
Потужність:	19 500 к.с.
Двигуни:	18 парових котлів 4 парові машини
Швидкість:	18,6 вузлів
Дальність плавання:	6 000 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж:	789
Озброєння:	4 x 343-мм гармати «343/30 Mk I» 8 x 152-мм гармат «QF 6» 16 x 120-мм гармат «QF 4.7 in Mk. I-IV» 2 x 75-мм гармати 20 x 57-мм гармат 10 x 37-мм гармат 5 x 450-мм торпедних апаратів
Бронювання:	пояс: 120 мм палуба: 76,2 мм барбети: 349 мм башти: 102 мм бойова рубка: 300 мм каземати: 51 мм

«Ре Умберто» (італ. Re Umberto) — броненосець ВМС Італії однойменного типу кінця XIX - початку XX століття.

Історія створення

Броненосець «Ре Умберто» закладений 10 липня 1884 року на верфі «Cantiere navale di Castellammare di Stabia». Спущений на воду 17 жовтня 1889 року, вступив у стрій 16 лютого 1893 року.

Історія служби

Після вступу у стрій у 1897 році «Ре Умберто» був флагманським кораблем адмірала Феліче Наполеоне Каневаро, який командував ескадрою італійського флоту, що вирушила до берегів Греції для тиску на Османську імперію під час греко-турецької війни 1897 року і критського повстання 1897-1898 років.

Брав участь в італійсько-турецькій війні 1911-1912 років. Здійснював обстріли лівійського узбережжя та забезпечував висадку десанту.

На початок Першої світової війни «Ре Умберто» вже був застарілим кораблем. У 1914 році з нього зняли все озброєння, крім головного калібру і перетворили на плавучу батарею, яка захищала Бріндізі.

У 1918 році «Ре Умберто» переобладнали на спеціальний штурмовий корабель. Його хотіли використати для прориву у військово-морську базу австро-угорського флоту в Полі як своєрідний таран, за яким мали йти 40 торпедних катерів. Для цього на кораблі встановили вісім 76-мм гармат та декілька 240-мм мінометів, знявши все інше озброєння. В носовій частині встановили різаки для прориву бонових загороджень. Але у зв'язку із закінченням війни ця операція була скасована.

У 1920 році «Ре Умберто» був зданий на злам.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Re Umberto (1893)

Література

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
• Тарас А. Энциклопедия броненосцев и линкоров. Минск, Харвест, 2002 ISBN 5-17-008844-2 (рос.)