Sicilia — один з трьох броненосців типу «Ре Умберто», побудованих для Королівських військово-морських сил Італії. Корабель, названий на честь острова Сицилія, був закладений у Венеції у листопаді 1884 року, спущений на воду у липні 1891 року, завершений у травні 1895 року. Головний калібр корабля складався з чотирьох 340 міліметрових гармат, розвивав швидкість до 20,3 вузлів. Така висока для того часу швидкість була отримана за рахунок слабшої броні.
Sicilia провела перше десятиліття служби у складі Діючої ескадри італійського флоту. Після того корабель перевели до Резервної ескадри і з 1911 року він став частиною навчальної дивізії. Броненосець взяв участь у Італійсько-турецькій війні 1911–1912 років, під час якої ескортував конвої до Північної Африки та підтримував італійські сили на березі, обстрілюючи османські війська. Пізніше корабель використовувався як плавуча база для нового дредноута«Джуліо Цезаре». Під час Першої світової війни він продовжив службу у цій же ролі, а пізніше був перетворений на плавучу майстерню. Sicilia був виведений зі складу флоту 1923 року і пізніше утилізований.