S&T Motiv K16

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S&T Motiv K16
На виставці IDEX-2015
На виставці IDEX-2015
Тип єдиний кулемет
Походження Південна Корея Південна Корея
Історія використання
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник S&T Motiv
Розроблено 2010—2012
Виробник SNT Motiv
Виготовлення з 2021
Характеристики
Вага 12 кг
Довжина 1234 мм (з повністю висунутим прикладом) [1]
Довжина корпусу 559 мм
Дальність вогню

S&T Motiv K16 у Вікісховищі

S&T Motiv K16, раніше відомий як S&T Motiv K12, — універсальний кулемет під набої 7,62×51 мм НАТО, виготовлений S&T Daewoo для Збройних сил Республіки Корея як заміна для кулеметів M60. [2]

K12 вперше був показаний публіці в 2009 році під час Сеульської міжнародної аерокосмічної та оборонної виставки ADEX.

На стадії розробки він був офіційно позначений як K12, на момент початку масового виробництва у 2021 році був перейменований як K16. [3] [4]

Історія[ред. | ред. код]

Під час війни у В'єтнамі значна кількість військовослужбовців Південної Кореї була направлена[en] в цю країну на підтримку армії Сполучених Штатів. США постачали південнокорейським військам кулемети M60, які швидко були прийняті на озброєння і потім вироблялися за ліцензією Daewoo Precision Industry (нині SNT Motiv). З 1970 по 1990 рік M60 був універсальним кулеметом Південної Кореї, використовувався піхотою та встановлювався на транспортні засоби та гелікоптери. Оскільки збройні сили Республіки Корея перебували під сильним впливом американської військової доктрини, коли армія США у 1980-х роках взяла на озброєння кулемети M249, армія та Корпус морської піхоти Південної Кореї наслідували їхній приклад і розробили для аналогічного використання легкий кулемет K3, вітчизняний варіант FN Minimi. У 2000-х роках, коли застарілі M60 почали потребувати заміни, взводні кулемети були замінені на K3. Таким чином середні кулемети було вилучено з піхоти, що є відхиленням від доктрини США, яка використовує середні кулемети для вогневої підтримки на рівні взводу. M60 продовжував використовуватися на наземній і повітряній техніці, але навіть деякі бронемашини корейського виробництва були озброєні лише K3. [1]

Оскільки K3 перебував у виробництві, а складальні лінії M60 були давно закриті, військовим Кореї здавалося очевидним замінити ним M60. Однак через малий радіус дії та обмежену потужність набоїв 5,56 НАТО південнокорейські танки, бронемашини та вертольоти зберегли свої варіанти M60, які стріляли боєприпасами 7,62 НАТО. Більшість M60 все ще працювали відносно добре, і військові не хотіли витрачати бюджет на пошук заміни. Необхідність нового середнього кулемета стала очевидною у 2006 році, коли армія Південної Кореї почала розробку вітчизняного середнього універсального вертольота[en]. Новий гелікоптер створив для них потребу в нових кулеметах, оскільки і UH-1H Hueys, і M60, які вони встановлювали, залишилися з в'єтнамської війни. Керівництво армії спочатку хотіло придбати кулемети в іноземних постачальників, зокрема M240H у FN Herstal, але зрештою SNT Motiv скористалася можливістю розробити власний кулемет калібру 7,62 мм. [1]

Компанія S&T Motiv почала розробку прототипа під назвою XK12 у липні 2010 року. Бюджет розробки склав 124,2 млрд вон. [5] До того часу, коли прототипи цих кулеметів почали монтувати та випробовувати на прототипах вертольотів KUH, вони вже випустили 300 000 куль без будь-яких серйозних проблем. У 2012 році XK12 був прийнятий як стандартне озброєння KUH під назвою кулемет K12 (на гелікоптері встановлюється два таких кулемети). Спочатку K12 використовувався лише для 300 запланованих вертольотів, але згодом з'явився ширший потенціал для розширення його використання — переоснащення кулеметами бронетехніки (армія Південної Кореї має 2300 танків, кожен з яких зазвичай несе на собі два кулемети M60, і таку ж кількість інших машин, озброєних одним M60). Крім того, досвід США в Іраку та Афганістані спонукає військових бажати повернути середні кулемети на озброєння піхоти, зокрема через на посилення сучасних бронежилетів. Великі замовлення можуть пізніше відкрити експортні ринки. [1]

Перша версія K12, випущена у 2012 році, була визнана Управлінням програми оборонних закупівель непридатною до бойових дій. У 2021, після проходження вдосконалення, закінчення польових випробувань і початку масового виробництва, кулемет був перейменований на K16. [4] [5] У жовтні 2020 року збройні сили Південної Кореї оголосили K12 стандартним 7,62-мм кулеметом і повідомили про намір замінити ним M60D, установлені на наземній та авіаційній техніці. [6]

Дизайн[ред. | ред. код]

K12 базується на конструкції, компонуванні та функціях K3 із використанням газового поршня та поворотного затвору. Живлення здійснюється за допомогою стрічки STANAG M13[en], приймати магазини кулемет не може. Хоча конструкція схожа на K3, ствольна коробка та інші важливі частини K12 збільшені для розміщення більшого патрона.

K12 важить 12 кг, що є дещо важким для свого класу зброї. Вага зумовлена тим, що він має одночасно пістолетне руків'я, руків'я потиличника та металевий висувний приклад. Така конструкція дозволяє швидко пристосувати кулемет до наземного вогню при спішуванні кулеметника, знявши руків'я потиличника та розгорнувши приклад, який за своєю конструкцією схожий на версію Para FN Minimi.

До стандартної комплектації кулемета входять складна сошка у стилі K3, швидкозмінний ствол, газовий регулятор і полум'ягасник у стилі M240H. Кулемети K16 всіх варіантів оснащені змінним руків'ям, що дозволяє легко замінити стволи. [4] Ствол базового варіанта К16 має бічні канавки для досягнення ефекту швидкого охолодження при стрільбі, а використання відкритого дульного гальма зводить до мінімуму виникнення дульного полум'я при стрільбі вночі. [3] Також кулемет оснащений системою амортизації, що знижує вібрацію при стрільбі становить до 10 % від вібрації М60. [2]

Кулемет має складаний кільцевий приціл для стрільби з вертольотів зі складаним драбинковим ціликом для більш точного прицілювання. Приціл кріпиться на рейці MIL-STD 1913. Лазерних або оптичних прицілів для використання на K12 ще не вибрано, але така можливість розглядається у найближчому майбутньому. [1] Компанією Eo Systems для K16 розроблено тепловізійний приціл приціл (MGS; Machine Gun Sight), взятий на озброєння у кінці 2021 року. [3]

Оператори[ред. | ред. код]

Потенційні[ред. | ред. код]

Варіанти[ред. | ред. код]

  • K16 — базова версія для піхоти.
  • K16D — версія для встановлення зовні на бронетехніку, гелікоптери та кораблі. [4]
  • K16E — коаксіальна версія для бронетехніки. [3] Використовує електромагнітний курок і може стріляти за допомогою кнопки вогню бронетехніки. [3] Призначений для заміни встановленого на багатьох транспортних засобах спареного кулемета M60C, термін експлуатації якого вже наближається до граничного. [9]

Особливістю кулемета К-16 є мінімальна різниця між цими моделями, що дозволяє відокремити встановлений на техніці кулемет і використовувати його в пішому строю. [2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е K12 South Korean Light Machine Gun (англ.). SAdefensejournal.com. 12 вересня 2014. Процитовано 05 квітня 2024.
  2. а б в г 국산 저격용소총 첫 개발됐다 [Створено першу снайперську гвинтівку вітчизняного виробництва] (кор.). asiae.co.kr. 18 серпня 2011. Процитовано 05 квітня 2024.
  3. а б в г д е K16으로 명명된 SNT 모티브의 7.62mm 차기 기관총 II [7,62-мм кулемет II від SNT Motiv позначений як К16] (кор.). Defense Today. 19 липня 2021. Процитовано 05 квітня 2024.
  4. а б в г д SNT모티브, 독자개발 K16/K16E/K16D 기관총 첫 출하 “성공적 군 전력화 바탕으로 해외수출도 확대할 것” [SNT Motiv, перша поставка кулеметів незалежної розробки K16/K16E/K16D: «Ми також розширимо експорт за кордон на основі успішного військового розгортання»] (кор.). SNT Motiv. 15 грудня 2021. Процитовано 05 квітня 2024.
  5. а б в 50년 넘게 쓰던 M60 기관총…오늘부터 국산 K-16 기관총으로 교체 [Кулемет М60, який експлуатується понад 50 років, від сьогодні замінять на кулемет вітчизняного виробництва К-16] (кор.). Newdaily. 15 грудня 2021. Процитовано 05 квітня 2024.
  6. а б S&T Motiv K12 new 7.62mm machine gun for infantry units of South Korean army (англ.). Army Recognition. 02 листопада 2020. Процитовано 05 квітня 2024.
  7. а б UDMC brochure (PDF) (англ.). United Defense. жовтень 2020. Архів оригіналу (PDF) за 09 квітня 2021.
  8. а б Foot Slogger Firepower (англ.). Asian Military Review. 24 квітня 2020. Процитовано 05 квітня 2024.
  9. а б ADEX 2015 (англ.). SAdefensejournal.com. 15 серпня 2023. Процитовано 05 квітня 2024.