Колібрі-ельф мексиканський
| Колібрі-ельф мексиканський | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(8079384589).jpg) Самець мексиканського колібрі-ельфа
 Самиця мексиканського колібрі-ельфа
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Selasphorus heloisa (Lesson & Delattre, 1839) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Ornismya heloisa Lesson, RP & Delattre, 1839 Atthis heloisa (Lesson, RP & Delattre, 1839) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-ельф мексиканський[2] (Selasphorus heloisa) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Ендемік Мексики.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 5,9-7,5 см, вага 2-2,7 г. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла бронзово-зелена з металевим відблиском або золотисто-бронзова, за очима невеликі білі плямки. На горлі у них широкий металево-пурпуровий або синьо-фіолетовий "комір", пера з його країв виступають за межі горла. Боки світло-коричнюваті з бронзовим відтінком, решта нижньої частини тіла тьмяно-біла або сірувато-біла. Центральна пара стернових пер бронзово-зелена, біля основи рудувато-коричнева. Наступна пара мають рудувато-коричневу верхню половину і чорну нижню, часто вони є розділені бронзово-зеленою смугою. Решта стернових пер мають подібне забарвлення, однак на кінці у них помітні білі плямки. Дзьоб короткий, прямий, чорнуватий.
У самиць верхня частина тіла така ж, як у самців. Підборіддя і горло у них білі, сильно поцятковані дрібними бронзовими плямками, боки руді, решта нижньої частини тіла тьмяно-біла або сірувато-біла, нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Рудувато-коричневй відтінок в оперенні хвоста менш поширений і більш тьмяний, натомість чорний відтінок більш поширений, а кінчики стернових пер білуваті.
Представники підвиду S. h. margarethae є меншими, ніж представники номінативного підвиду. У самців цього підвиду горло темно-аметистово-фіолетове, решта нижньої частини тіла біла, а боки світло-охристі. У самиць цього підвиду блискучих плямок на горлі менше, боки і нижні покривні пера хвоста світло-охристі, а кінчики стернових пер білі.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- S. h. margarethae (Moore, RT, 1937) — гори Західної і Південної Сьєрра-Мадре (від Тамауліпаса до Герреро і Оахаки);
- S. h. heloisa (Lesson, RP & Delattre, 1839) — гори Східної Сьєрра-Мадре і Трансмексиканського вулканічного пояса (від Сіналоа і Чіуауа до Халіско).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Мексиканські колібрі-ельфи є ендеміками гір Мексики. Два бродячих птаха у 1896 році також спостерігалися в горах Уачука[en] в Аризоні[4]. Мексиканські колібрі-ельфи живуть у вологих і напіввологих гірських дубових і соснових лісах, у вічнозелених і хмарних тропічних лісах, на узліссях і галявинах та у вологих чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 1500 до 300 м над рівнем моря. Є свідчення того, що птахи здійснюють сезонні висотні міграції між сосново-дубовими і хмарними лісами[5] .
Мексиканські колібрі-ельфи живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, яких шукають в нижньому і середньому ярусах лісу, а також дрібними безхребетними. Коли птахи живляться нектаром, вони зависають в повітрі над квітками, направивши хвіст догори. Вони віддають перевагу нектару з високим вмістом сахарози. Самці виконують демонастраційні польоти перед самицями, демонструючи їх райдужне оперення горла. Гніздо чашоподібне, робиться з моху і лишайників, розміщується на гілці дерева, на висоті 10 м над землею.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Selasphorus heloisa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ Christopher W. Swarth. The Bumblebee Hummingbirds (Atthis heloisa) of Ramsey Canyon Revisited. „Western Birds”. 49 (4), ss. 270–276, 2018.
- ↑ Ortega-Álvarez, Rubén; Benítez, Esteban Berrones; Mena, Israel Medina; Cano, Leonel Valdez; Bautista, Leonel Bautista; Calderón-Parra, Rafael (September 2018). Notes on the breeding behavior of the Bumblebee Hummingbird (Atthis heloisa), an endemic species of Mexico: nest, courtship displays, and altitudinal movements. The Wilson Journal of Ornithology. 130 (3): 800—805. doi:10.1676/17-067.1. ISSN 1559-4491.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |