Sesbania grandiflora

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sesbania grandiflora
Агаті з книги Франциско Мануеля Бланко «Flora de Filipinas».
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Рід: Sesbania
Вид: Агаті
Біноміальна назва
Sesbania grandiflora
(L.) Pers., 1806
Синоніми
*Aeschynomene coccinea L.f.
  • Aeschynomene grandiflora (L.) L.
  • Agati coccinea (L.f.) Desv.
  • Agati grandiflora (L.) Desv.
  • Agati grandiflora var. albiflora Wight & Arn.
  • Agati grandiflora var. coccinea (L.f.) Wight & Arn.
  • Coronilla coccinea (L.f.) Willd.
  • Coronilla grandiflora (L.) Willd.
  • Coronilla grandiflora Boiss.
  • Dolichos arborescens G. Don
  • Dolichos arboreus Forssk.
  • Emerus grandiflorus (L.) Kuntze
  • Resupinaria grandiflora (L.) Raf.
  • Robinia grandiflora L.
  • Sesban coccinea (L.f.) Poir.
  • Sesban grandiflora (L.) Poir. [Spelling variant]
  • Sesban grandiflorus (L.) Poir.
  • Sesbania coccinea (L.f.) Pers. [1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sesbania grandiflora
EOL logo.svg EOL: 641744
IPNI: 59578-3
ITIS logo.svg ITIS: 26953
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 206309
The Plant List: ild-24585

Агаті, каре (Sesbania grandiflora (L.) Poir.) — вид дерев з родини Сесбанія (Sesbania).

Будова[ред. | ред. код]

Розгалужене дерево 8 — 15 метрів висоти. Стовбур досягає 30 см в діаметрі. Додаткове плаваюче коріння розвивається при затоплені дерева. Листя складне парноперисте містить 12-20 пар продовгувастих овальних листочків. Листя росте лише на кінцях гілок. Перед опаданням жовтіють.

Великі (до 10 см довжини) квіти групами по 2-5 звисають з основи листків. Зустрічаються білі, рожеві та червоні сорти агаті. Стручки вузькі, плоскі і довгі (до 50 см.) звисають з гілок перед відкриттям. Насіння схоже на червонясто-коричневі квасолини

Ілюстрація рожевої агаті з книги Джон Джеймс Одюбона «Птахи Америки»

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Зрілості дерово досягає після 9 місяців життя. Запилюється птахами. Насіння визріває за 40 днів. Тривалість життя близько 20 років.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Рослина поширена в Австралії, Індії, Малайзії, Таїланді, М'янмі та Філіпінах. Гарно адаптується у спекотному та вологому кліматі. Чутлива до низьких температур (відмирає при температурі нижче +10 °C). Може витримувати затоплення. При затоленні виростає додаткове плаваюче коріння. Зустрічається у рисових полях, обабіч дорог.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Листя, насіння, стручки та квіти агаті їстівні. Найчастіше на місцевих базарах можна зустріти білі квіти, які продають разом з овочами. З квітки видаляють тичинки та маточку, після чого їх можна варити та смажити. Сирі квіти вживають як салат у Таїланді. Молоді стручки їдять так само як квасолю.

Селяни використовують листя для годування свійських тварин. У листях 36 % сирого протеїну та велика кількість вітаміну А. Дерева підрізають, коли вони досягають висоти 1 метра. Широко використовується у народній медицині. З листя варять чай, перемелену кору вживають при лихоманці, сік з квіток закапують в очі нібито для покращення гостроти зору. Вирощують у садах через ефектні великі квіти.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]