Sesbania grandiflora
| Sesbania grandiflora | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Агаті з книги Франциско Мануеля Бланко «Flora de Filipinas».
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Sesbania grandiflora (L.) Pers., 1806 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
*Aeschynomene coccinea L.f.
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Агаті, каре (Sesbania grandiflora (L.) Poir.) — вид дерев з родини Сесбанія (Sesbania).
Будова[ред. | ред. код]
Розгалужене дерево 8 — 15 метрів висоти. Стовбур досягає 30 см в діаметрі. Додаткове плаваюче коріння розвивається при затоплені дерева. Листя складне парноперисте містить 12-20 пар продовгувастих овальних листочків. Листя росте лише на кінцях гілок. Перед опаданням жовтіють.
Великі (до 10 см довжини) квіти групами по 2-5 звисають з основи листків. Зустрічаються білі, рожеві та червоні сорти агаті. Стручки вузькі, плоскі і довгі (до 50 см.) звисають з гілок перед відкриттям. Насіння схоже на червонясто-коричневі квасолини
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Зрілості дерово досягає після 9 місяців життя. Запилюється птахами. Насіння визріває за 40 днів. Тривалість життя близько 20 років.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Рослина поширена в Австралії, Індії, Малайзії, Таїланді, М'янмі та Філіппінах. Гарно адаптується у спекотному та вологому кліматі. Чутлива до низьких температур (відмирає при температурі нижче +10 °C). Може витримувати затоплення. При затоленні виростає додаткове плаваюче коріння. Зустрічається у рисових полях, обабіч дорог.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Листя, насіння, стручки та квіти агаті їстівні. Найчастіше на місцевих базарах можна зустріти білі квіти, які продають разом з овочами. З квітки видаляють тичинки та маточку, після чого їх можна варити та смажити. Сирі квіти вживають як салат у Таїланді. Молоді стручки їдять так само як квасолю.
Селяни використовують листя для годування свійських тварин. У листях 36 % сирого протеїну та велика кількість вітаміну А. Дерева підрізають, коли вони досягають висоти 1 метра. Широко використовується у народній медицині. З листя варять чай, перемелену кору вживають при лихоманці, сік з квіток закапують в очі нібито для покращення гостроти зору. Вирощують у садах через ефектні великі квіти.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Sesbania grandiflora // Agroforestry Database 4.0 (Orwa et al.2009) — p. 6 [Архівовано 25 січня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.tropicos.org/Name/13048349 [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- [[https://web.archive.org/web/20160508135826/https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=33770 Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.] Sesbania grandiflora на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США] (англ.)