Southside Lady

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Southside LadyM:
Southside Lady (1973).jpg
Студійний альбом
Виконавець Коко Тейлор
Дата випуску грудень 1973 (Франція)
1992 (США)
Записаний 13 грудня 1973
Жанр блюз
Тривалість 1 г 7 хв 2 с (CD)
Студія звукозапису Condorcet Studio, Тулуза (Франція)
Лейбл Black & Blue (33.505)
Evidence (ECD 26007)
Продюсер Disques Black and Blues
Професійні огляди
Хронологія Коко Тейлор
Попередній
←
Basic Soul
(1972)
I Got What It Takes
(1975)
Наступний
→
Обкладинка перевидання
Обкладинка перевидання Black & Blue 33.505 (197?, Франція)

Southside Lady — студійний альбом американської блюзової співачки Коко Тейлор, випущений у грудні 1973 року лейблом Black & Blue Records у Франції. Записаний 13 грудня 1973 року на студії Condorcet Studio в Тулузі (Франція). Альбом увійшов до серії Blues Greatest Names.

У 1992 році перевиданий Evidence на CD з додатковими треками і дублями, а також доповнений композиціями, записаними під час концерту 1 грудня 1973 року в Касмір-холі в Амстелвені (Нідерланди), які раніше не видавались.

Опис[ред.ред. код]

Цей альбом Коко Тейлор записала під час гастролів до Європи на студії Condorcet Studio в Тулузі (Франція). Запис відбувся 13 грудня 1973 року, на якому Тейлор (вокал) акомпанували гітаристи Джиммі Роджерс і Луї Маєрс (який грав також і на губній гармоніці), піаніст Віллі Мейбон, басист Дейв Маєрс і ударник Фред Белоу (брати Маєрс і Белоу на той час виступали разом як гурт the Aces). Альбом був випущений у грудні 1973 року на лейблі Black & Blue Records і увійшов у серію Blues Greatest Names. Перевиданий Black & Blue у 1970-х роках і став 3-м випуском у серії The Blues Singers & Players Collection.

На оригінальному LP вийшли 9 композицій. Окрім кавер-версій «Wonder Why» Лілліан Оффітт, «Big Boss Man» Джиммі Ріда і «Black Nights» Ловелла Фулсона, також виділяються і власні композиції «What Kind of Man Is This?» і «I'm Gonna Get Lucky» та ті, що були написані Віллі Діксоном: «I Got What It Takes» і «Twenty Nine Ways».

У 1992 році перевиданий Evidence на CD з додатковими треками і дублями, а також доповнений композиціями, записаними під час концерту 1 грудня 1973 року в Касмір-холі в Амстелвені (Нідерланди). Серед пісень відомий хіт Тейлор «Wang Dang Doodle» (написаний Діксоном) і «I Got My Mojo Working» Мадді Вотерса.

Список композицій[ред.ред. код]

  1. «I'm a Little Mixed Up» (Бетті Джеймс, Едді Джонсон) — 3:38
  2. «Wonder Why» (Лілліан Оффітт) — 3:18
  3. «What Kind of Man Is This?» (Коко Тейлор) — 4:55
  4. «Black Nights» (Ловелл Фулсон) — 3:55
  5. «Love Me to Death» (Віллі Діксон) — 4:04
  6. «I Got What It Takes» (Віллі Діксон) — 4:25
  7. «Big Boss Man» (Лютер Діксон, Ел Сміт) — 4:57
  8. «I'm Gonna Get Lucky» (Коко Тейлор) — 5:22
  9. «Twenty Nine Ways» (Віллі Діксон) — 3:48
  10. «Love a Lover Like You» (Чойс, Гловер Мерівезер) — 4:06 (* бонус-трек)
  11. «What Kind of Man Is This?» (дубль 3) (Коко Тейлор) — 4:06 (* бонус-трек)
  12. «Wonder Why» (Лілліан Оффітт) — 4:54 (* бонус-трек, концертна версія)
  13. «Wang Dang Doodle» (Віллі Діксон) — 7:06 (* бонус-трек, концертна версія)
  14. «I Got What It Takes» (Віллі Діксон) — 5:08 (* бонус-трек, концертна версія)
  15. «Twenty-Nine Ways» (Віллі Діксон) — 4:50 (* бонус-трек, концертна версія)
  16. «I Got My Mojo Working» (Мак-Кінлі Морганфілд) — 3:43 (* бонус-трек, концертна версія)

Композиції 1-11 записані 13 грудня 1973 року в Тулузі (Франція), а 12-16 1 грудня 1973 року в Касмір-холлі в Амстелвені (Нідерланди), які раніше не видавались.

Учасники запису[ред.ред. код]

Технічний персонал
  • Жак Морганіні — керівник
  • Жан Бузлен — дизайн

Видання[ред.ред. код]

Країна Дата Лейбл Формат Каталог
Франція 1973 Black & Blue LP 33.505
Франція 197? Black & Blue LP 33542
США 1992 Evidence CD ECD 26007

Посилання[ред.ред. код]