Black & Blue Records

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Black & Blue

Рік заснування: 1968
Рік закриття:
Засновник(и): Жан-Марі Монест'є, Жан-П'єр Тахмазян
Жанр(и): блюз[1], джаз[1]
Країна: Франція Франція
Місцезнаходження: Сен-Дені, Франція[2]

Black & Blue або Disques Black and Blue[2] — незалежний французький лейбл звукозапису, заснований 1968 року Жаном-Марі Монест'є та Жаном-П'єром Тахмазяном (1944—2022) у Таверні, департамент Валь-д'Уаз. Спеціалізується на блюзових та джазових записах[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Початковою ідеєю Монест'є та Тахмазяна було привезти на гастролі до Франції та записати останніх представників класичного джазу, рятуючи їх від забуття. 1967 року в Парижі Жан-Марі Монест'є зробив перший запис лейблу: сесію за участю саксофоніста Бадді Тейта і піаніста Мілта Бакнера. Далі лейбл запрошував американських джазових і блюзових музикантів, що гастролювали у Франції та Європі, зокрема в рамках American Folk Blues Festival. Завдяки дуже схвальній реакції слухачів під час концертних виступів, виконавці погодились додатково записати для Black & Blue низку своїх найкращих треків[3]. 1970-ті роки відзначились на лейблі релізами джазових альбомів Іллінойса Жаке, Лайонела Гемптона, Стефана Граппеллі, Тедді Вілсона, а також блюзових альбомів Джиммі Докінса, Джиммі Роджерса, Коко Тейлор, Ерла Гайнса, Джона Лі Гукера, Лютера Еллісона, Отіса Раша, Лонні Брукса, Г'юберта Самліна, Пайнтопа Перкінса та багатьох інших виконавців. Таким чином Black & Blue отримав каталог, якому, за висловом журналу «Soulbag», «могли б позаздрити багато американських лейблів»[4].

У середині 1990-х років Жан-Мішель Пруст і Жан-Марк Фріц започаткували серію The Definitive Black & Blue Sessions, яка відновила доступ до найцінніших записів каталогу[5]. У березні 2017 року Black and Blue відсвяткував своє 50-річчя в паризькому джазовому клубі «Етуаль»[1].

З 2005 року місцеперебування лейблу змінилося на Сен-Дені, у департаменті Сена-Сен-Дені[2].

31 липня 2022 року, у 78 років помер один з співзасновників Black & Blue, Жан-П'єр Тахмазян[6]

Виконавці

[ред. | ред. код]

Гурти та виконавці, що співпрацювали з лейблом раніше або були підписані станом на 2019 рік[7]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Grande soirée anniversaire du Black & Blue label, à Paris. jazzradio.fr (фр.). 17 березня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 2 січня 2024.
  2. ↑ а б в Disques Black and Blue. societe.com (фр.). Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 2 січня 2024.
  3. ↑ Jean Buzelin (7 серпня 2022). Jean-Pierre Tahmazian : Black and Blue for ever. CultureJazz (фр.). Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 2 січня 2024.
  4. ↑ Les 50 ans de Black & Blue. Soulbag (фр.). 14 березня 2017. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 2 січня 2024.
  5. ↑ The Definitive Black & Blue Sessions. discogs.com (англ.). 2024. Процитовано 2 січня 2024.
  6. ↑ Tristesse, Jean-Pierre Tahmazian est parti. Les temps du blues (фр.). 1 серпня 2022. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 2 січня 2024.
  7. ↑ Black and Blue - Credits. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Black_%26_Blue_Records&oldid=41944684