Зірочник багновий
Зірочник багновий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
Рід: | Зірочник (Stellaria) |
Вид: | Зірочник багновий (S. alsine)
|
Біноміальна назва | |
Stellaria alsine | |
Синоніми | |
Stellaria uliginosa Murray |
Зірочник багновий[1] або Зірочник мокрицевий[2] (Stellaria alsine) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae). Етимологія: дав.-гр. αλσινη — давньогрецька назва, яка стосувалася ймовірно Stellaria media[3].
Багаторічна трав'яна рослина. Висота: 10–20(35) см. Стебла слабко-висхідні, 4-кутні, гладкі, глянсові, розгалужені. Листки супротивні, безчерешкові; листова пластина яйцевидно-еліптично-лінійно ланцетна, товстувата, гола, синювато-зелена, 3-жильна, з цілими краями, базальна частина коротко волосата. Квіти ростуть у суцвіттях по 3–5 або одиночні, кінцеві або пахвові. Квітка: віночок радіально симетричний, білий, прибл. 5 мм шириною; пелюсток 5, глибоко 2-дольні, довжиною 1–2 мм, коротше ніж чашечка. Чашолистків 5, голі. Тичинок 10. Плоди яєчної форми, жовтувато-коричневі, 6-клапанні, 3–4 мм завдовжки капсули. Насіння численне, коричневе, ниркоподібне, трохи стиснуте, з невеликими бульбашками, 0.3–0.4 мм діам.
Північна Африка: Мадейра, Марокко; Азія: Китай, Японія, Корея, Тайвань, Російська Федерація, Бутан, Індія, Непал, Пакистан, В'єтнам; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія. Румунія, Сербія, Франція, Португалія, Іспанія; Північна Америка: Канада, США. Натуралізований: Індонезія, Нова Зеландія, Чилі.
Зростає на болотах, по берегах потоків, напівпротічних водойм, на вологих луках, у канавах, на вологих дорогах.
- ↑ Микітчак Т., Решетило О., Костюк A. [та ін.]. Екосистеми лентичних водойм Чорногори (Українські Карпати). — Львів : ЗУКЦ, 2014. — С. 106. — ISBN 978-617-655-104-1. Архівовано з джерела 21 жовтня 2016
- ↑ Мосякіна С. Л. (заг. ред.). Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблема охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. — Суми : Університетська книга, 2005. — С. 110. — ISBN 966-680-220-1.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets (англ.). www.winternet.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of China [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |