THESEUS
| THESEUS | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| Повна назва | Transient High-Energy Sky and Early Universe Surveyor |
| Організація | Європейське космічне агентство |
| Тип апарата | космічна обсерваторія |
| Дата запуску | 2037 (запропоновано)[1] |
| Ракета-носій | Vega[2] |
| Технічні параметри | |
| Потужність | 115 Вт[2] |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | низька навколоземна орбіта |
| Нахил орбіти | 5° (екваторіальна)[2] |
| Висота орбіти | 600 км[2] |
THESEUS (англ. Transient High-Energy Sky and Early Universe Surveyor, Транзієнтний високоенергетичний оглядач неба й молодого Всесвіту) — космічна обсерваторія, запропонована Європейським космічним агентством, яка мала б досліджувати ранній Всесвіт за допомогою гамма-спалахів та рентгенівського випромінювання[2][3]. У разі реалізації місія досліджуватиме швидкість зореутворення й еволюцію металічності, а також вивчатиме джерела та фізику реіонізації.
THESEUS — це концепція місії, яка має спостерігати транзієнти у високоенергетичному Всесвіті по всьому небу та протягом усієї історії Всесвіту. Зокрема, планується реєструвати всі гамма-спалахи за перший мільярд років існування Всесвіту, щоб допомогти зрозуміти життєвий цикл перших зір[4]. THESEUS забезпечить швидкі сповіщення про спалахи та точне розташування джерел, що дозволить відстежувати їх іншими космічними та наземними телескопами, що працюють на інших довжинах хвиль.
Концепція місії була обрана в травні 2018 року як фіналіст, щоб стати п'ятою місією середнього класу (M5) програми Cosmic Vision Європейського космічного агентства. Другим фіналістом став EnVision[en], орбітальний апарат Venus. Переможець, EnVision, обраний у червні 2021 року й має бути запущений у 2031 році[5].
У листопаді 2023 року, після нового процесу відбору (2022) і дослідження Фази-0 (2023), THESEUS було обрано ESA для нового 2,5-річного дослідження Фази-A як одного з трьох кандидатів на місію M7 (разом з M-Matisse і Плазмовою Обсерваторією).
Космічна обсерваторія вивчатиме гамма-спалахи та рентгенівське випромінювання та їх зв'язок із вибухами масивних зір, спалахами наднових, подіями приливного руйнування в чорних дірах і спалахами магнетарів. Це може надати фундаментальну інформацію про швидкість зореутворення в молодому Всесвіті, щільність і властивості маломасивних галактик, вміст нейтрального водню та випромінювання галактиками ультрафіолетового світла[2].
Корисне навантаження THESEUS включає такі інструменти[2]:
- М'яка рентгенівська камера (англ. Soft X-ray Imager, SXI), чутлива в діапазоні 0,3—6 кеВ, — це набір із 4 {{iw|око лобстера (оптика)|телескопів типу «око лобстера»||Lobster-eye optics||, які охоплюють загальне поле зору 1 стерадіан і реєструють джерела з точністю <1–2 кутових мінут.
- Інфрачервоний телескоп (англ. InfraRed Telescope, IRT), чутливий у діапазоні 0,7—1,8 мкм, — це телескоп ближнього інфрачервоного діапазону зі швидкою реакцією, діаметром 0,7 м, із полем зору 15x15 кутових мінут. Він отримує не тільки зображення, а ще й спектри середньої роздільної здатності (R~400). Маса 112,6 кг.
- Спектрометр рентгенівського гамма-випромінювання (англ. X-Gamma ray Imaging Spectrometer, XGIS), чутливий у безпрецедентно широкому діапазоні енергій 2 кеВ — 20 МеВ, є набором камер із кодованою маскою[en], що використовує монолітні детектори рентгенівського гамма-випромінювання на основі стрижнів із кремнієвих діодів, поєднаних із кристалічним сцинтилятором з йодиду цезію[en], що забезпечує поле зору 1,5 стерадіана і точність визначення місця розташування джерела 5 кутових мінут на енергіях 2—30 кеВ. Маса: 37,3 кг.
- ↑ ESA names space mission concepts in running for Cosmic Vision mission slot. David Szondy, New Atlas. 7 May 2018.
- ↑ а б в г д е ж The THESEUS space mission concept: science case, design and expected performances. (PDF). Lorenzo Amati, et al. March 2018. DOI:10.1142/9789813226609_0421
- ↑ The Transient High Energy Sky and Early Universe Surveyor (THESEUS). Lorenzo Amati, Paul T. O'Brien, Diego Götz. Proceedings Volume 9905, Space Telescopes and Instrumentation 2016: Ultraviolet to Gamma Ray; 18 July 2016. DOI:10.1117/12.2231525
- ↑ ESA selects three new mission concepts for study. European Space Agency. Published by PhysOrg. 8 May 2018.
- ↑ ESA selects revolutionary Venus mission EnVision. ESA. 10 June 2021. Процитовано 10 June 2021.