Tgbil m/42 KP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tgbil m/42 SKP
Тип Бронетранспортер
Історія використання
На озброєнні 1944—2004
Оператори Швеція Швеція
Історія виробництва
Виробник Швеція Швеція
Виготовлення 1943—1947
Виготовлена
кількість
300
Варіанти SKPF:
-серія D (броньована) 173 шт
-серія А (командирська) 16 шт
-серія А (швидка допомога) 23 шт
-серія E (пасажир) 11 шт
Характеристики
Вага 8.5
Довжина 6900
Ширина 2300
Висота 2900
Обслуга 3
Десант 16

Броня Лоб: 20
Борт: 8
Корма: 8
Другорядне
озброєння
2 × кулемета Kulspruta m/36 потім 2 × кулемета Ksp 58
Двигун Scania-Vabis тип 402
Швидкість шосе: 70
бездоріжжя: 35

Tgbil m/42 KP у Вікісховищі

Terrängbil m/42 KP (укр. Терренгбіл m/42 KP, Terrängbil — позашляховик, Karosseri Pansar — броньований кузов), скорочено — Tgbil m/42 KP — шведський бронетранспортер. Розроблений компанією Scania-Vabis в 1942 році на шасі свого комерційного 3-тонного повнопривідного вантажного автомобіля F11, також у виробництві використовувалися шасі Volvo TLV. Серійне виробництво Tgbil m/42 KP тривало між 1943—1947 роками, загальний випуск склав близько 500 одиниць. Бронетранспортер активно використовувався шведською армією, також деяка кількість БТР цього типу з середини 1990-х років перебувала на озброєнні Латвії та Литви. Після 60 років експлуатації, 31 грудня 2004 року останній m/42 KP був знятий з озброєння.

Історія[ред. | ред. код]

В 1942 році були сформовані бронетанкові війська, як окремий типи військ. Для ефективного ведення бойових дій, піхота повинна знаходитися поряд з танками. Раніше піхотинці розміщувалися «на броні», такий метод зберігав швидкість і маневреність, але загін був незахищений. Тому потрібні були БТРи, які могли забезпечити захист піхоті від артилерійських осколків і вогню із стрілецької зброї, а також зберегти динаміку руху бронетанкових військ. Через Другу світову війну шведські збройні сили не мали часу і можливостей на пошук зразків іноземного виробництва. Тому компанія Landsverk AB почала розробку бронетранспортера на базі вантажного автомобіля з броньованим корпусом. Бронеплити були виготовленні компаніями Bofors, АВ Landsverk, Bröderna Hedlund і Karlstads Mekaniska Werkstad, які потім передали на заводи Volvo і Scania-Vabis для кінцевого збирання. В 1944—1946 роках було замовлено 500 Tgbil m/42 KP, з яких Scania мала виготовити 300 штук і Volvo 200 штук. Бронеконструкція розроблена компаніїю АВ Landsverk і складалася з броньових листів 20 мм в передній частині БТР і 8 мм з боків.

Позашляховики Tgbil m/42, які вийшли із заводу Scania отримали додаткову назву SKP, а виготовлені на Volvo відповідно VKP. Десантна частина бронетранспортера не мала броньованого даху, але могла перекриватися брезентом. БТР випускалися без штатного озброєння, але вогонь із зброї міг вестися з середини через невеликі зазори в бокових бронелистах і в дверях.

P1 і P2 (Pansarbataljonerna[1] — бронебатальйон) отримали VKP, а P3 і P4 SKP з заводу Scania-Vabis. Також m/42 надійшли в P1 G (Gotland) (який належав до I18[2]). Починаючи з 1947 року KP передали в бронепіхотні полки I1, I15 і I17.

У 1956 році як штатне озброєння встановили 2 кулемети Kulspruta m/36, кожен з водяним охолодженням розміщені на спареному станку. Ця конструкція встановлювалася в кулеметному вінкі на верхній частині даху кабіни. Автомобіль був названий Tgbil m/42 SKPF і Tgbil m/42 VPKF, де F позначає автомобіль протиповітряної оборони.

Використання в миротворчих місіях[ред. | ред. код]

Місія в Конго[ред. | ред. код]

Під час кризи в Конго, Швеція надіслала війська для участі в миротворчій операції ONUC. 1960—1964 роках для потреб ООН передали 11 Tgbil m/42 SKP, які використовувалися протягом всієї операції. Перше використання бронетранспортерів відбулося у бойових діях за Елізабетвіль 1961 року. Після низки випадків поранення кулеметників на KP встановили додатковий захист навколо кулемета на даху. Кулемет m/36 був в змозі використовувати два патрони, 8 мм або 6,5 мм. 8×63mm патрон m/32 патрон був найкращим серед цього калібру, завдяки цьому Tgbil m/42 SKP вразили кілька ворожих бронемашин в Конго. Ці бронетранспортери були популярні не тільки в шведському, а й серед інших контингентів. Організація Об'єднаних Націй ухвалила рішення про купівлю 15 m/42 для Індії та Ірландії.

Місія на Кіпрі[ред. | ред. код]

Після завершення місії в Конго навесні 1964 року, 10 автомобілів KP були передані силам ООН на Кіпр під час конфлікту. Пізніше контингент отримав ще 13 бронетранспортерів, 6 передали першою партією і 7 другою. Загалом, в ході операції використовувалося 35 різних Tgbil m/42 KP автомобілі були використані. Під час місії ООН на Кіпрі, m/42 брав участь в п'яти основних операція, передусім, в боях між греками і турками.

В 1974 році багато шведів були евакуйовані з (спостережних постів) за допомогою Tgbil m/42 KP. Транспортні засоби стали називати «Білий Слони», які викликали повагу серед місцевого населення і функціонували без особливих проблем (багато з бронетранспортерів проїхали більше 10000 миль). Останні Scania KP було виведено з Кіпру в травні 1978 року. Загалом близько 73 бронетранспортера використовувалися на дипломатичній службі і були обладнані захисними пластинами навколо кулемета.

Модернізація Terrängbil m/42 SKP[ред. | ред. код]

Бронетранспортери SKPF зазнали незначних змін в 1971 році, і потім були переведені для експлуатації на острів Готланд. Десантний відсік забезпечили бронюванням даху, встановили великі задні двері для швидкого десантування. Також замінили озброєння на 2 кулемета Ksp 58, зовнішні фронтальні бронепластини демонтували, щоб надати автомобілю кращий розподіл ваги і не робити його занадто важким. Щоб отримати однакову ширину колії передньої і задньої осі розроблені спеціальні диски, на них встановили широкі шини для кращого долання бездоріжжя. Також було введено підсилювач керма і змінено освітлення, щоб задовольнити вимоги безпеки дорожнього руху. Модернізовані SKP були представлені в різних варіантах; броньований Tgbil m/42 D SKPF, командирський Tgbil m/42 A SKP, медичний Sjtgb 9521 A, транспортний Tgbil m/42 E SKPF. E SKPF були спеціально розроблені для К1 і були передані Стокгольм. Принаймні між 1968—1981 роками 64 Tgbil m/42 KP передали в поліцію для охорони правопорядку.

Модернізовані Tgbil m/42 SKP
Tgbil m/42 D SKPF Stabtgb m/42 A SKP Sjtgb 9521 A Tgbil m/42 E SKPF
Кількість, шт. 173 16 23 11
Екіпаж 2 2 2 2
Розміщення в десантному відділенні 8 людей штабний персонал медичний персонал 8 людей
Бойова маса, т 6,5 6,75 6,52 6,5
Корисне навантаження, т 2,0 1,75 1,98 2,0
Додаткове компонування 2 кулемета Ksp 58 3 радіостанції Ra 421, 1 радіостанція Ra 195, генератор 4 місця для поранених 2 кулемета Ksp 58
Tgbil m/42 VKP
Тип Бронетранспортер
Історія використання
На озброєнні 1944—1970
Оператори Швеція Швеція
Історія виробництва
Виробник Швеція Швеція
Виготовлення 1943—1947
Виготовлена
кількість
200
Характеристики
Вага 8.5
Довжина 6850
Ширина 2330
Висота 2800
Обслуга 3
Десант 16

Броня Лоб: 20
Борт: 8
Корма: 8
Другорядне
озброєння
2 × кулемета Kulspruta m/36
Двигун Volvo тип FET
Швидкість шосе: 70

Tgbil m/42 KP у Вікісховищі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бронебатальйони — Pansarförband. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  2. I18 — Gotlands. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]