40M Nimród

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Nimród Battery 02.jpg
40M Nimród
Загальні дані
класифікація зенітна самохідна установка
Виробництво та застосування
країна-виробник Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Королівство Угорщина
розробник Швеція Швеція
компанія-виробник Weiss Manfréd
роки виробництва з 1940
кількість виробів, од. 135
роки експлуатації 1941—1943
основні країни-оператори Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Королівство Угорщина
війни Друга світова війна
Основні параметри
бойова маса, т 10,5
екіпаж, осіб 6
довжина, мм 5320
ширина, мм 2310
висота, мм 2800
Броня
  лоб корпусу, мм/град. 13
  борт корпусу, мм/град. 10
  дах корпусу, мм/град. 7
  днище, мм/град. 6
  маска гармати, мм/град. 13
Озброєння
калібр, марка та тип гармати 1 автоматична гармата Bofors L60 мм lvakan м / 36-43
довжина ствола, кал. 60
кути ВН, ° -4 … +85
кути ГН ° 360
боєкомплект гармати 148
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна VIII EST 107
швидкість по шосе, км/год. 60
запас ходу по шосе, км 250

40M «Німрод» (угор. 40M Nimród) — угорська зенітна самохідна установка (ЗСУ) періоду Другої світової війни, легка по масі. Названа на честь біблійного персонажа . Спочатку розроблялася як протитанкова САУ. Створена в 1937—1939 роках шведською фірмою Landsverk AB ​​на шасі легкого танка Landsverk L-60. За час серійного виробництва в 1941—1944 роках було випущено 135 одиниць. «Німрод» активно використовувалися угорськими військами в 1942—1945 роках. Як протитанкові САУ вони виявилися абсолютно непридатні, але стали несподівано ефективні як ЗСУ.

Історія[ред.ред. код]

Розробка[ред.ред. код]

Перша ЗСУ прибула зі Швеції в грудні 1938 року, а у 1939 році в Угорщині розпочалася робота з розробки і випуску за ліцензією 40M Nimród. Перші установки були вироблені в Угорщині в грудні 1940 року. За основу для 40M використали шасі танка 38М Toldi, який, у свою чергу, був копією шведського Landsverk L-60. 40M Німрод був виготовлений на заводі Manfréd Weiss. Перша партія з 46 установок отримала німецькі двигуни Büssing-NAG L8V/36TR, а друга — з 89 установок 40M Німрод отримала двигуни угорського виробництва Ganz IP VGT 107 Тип II (виготовлений за ліцензією від Büssing-NAG). Трансмісія така ж, як і на 38М Toldi, тобто п'ятишвидкісна планетарна коробка передач, багатодисковий головний фрикціон сухого тертя, бортові фрикціони. Гальма механічні — ручний і ножний. Паливо зберігалося в трьох баках.

Екіпаж складався з шести людей: командир, водій, двоє навідників, установник прицілу і заряджаючий. На установку було встановлено автоматичну гармату Bofors L60 мм lvakan м / 36-43, яка була побудована за ліцензією в Угорщині.

Водій розміщувався в передній частині корпуса ліворуч і мав п'ятигранний оглядовий прилад. Решта членів екіпажу розміщувалися в рубці з трьома оглядовими щілинами зі склоблоками. 40-мм зенітна гармата «Бофорс» мала кути вертикального наведення -4°…+85° і горизонтального наведення 360 °. У боєкомплект, повністю розміщений в рубці, входили бронебійні, осколково-фугасні, а також освітлювальні снаряди. Радіо мали лише машини командирів батарей, хоча місце для нього мали всі машини.

Використання[ред.ред. код]

У війська «Німрод» став надходити з лютого 1942 року. Оскільки ці САУ вважалися протитанковими, вони складали основу 51-го протитанкового батальйону 1-ї танкової дивізії, що входила до складу 2-ї угорської армії, яка почала бойові дії на радянському фронті влітку 1942 року. Під час наступу на річці Дон, виявилося, що 40M не могли пробити броню радянських середніх і важких танків, тому в 1943 році їх стали використовувати як ЗСУ. З 19 установок 40M Nimród після розгрому угорської армії ву грудні 1943 року на батьківщину повернулися всього 3 машини. Установки також надійшли до 52-го протитанкового батальйон 2-ї ТД і до 1-ї кавалерійської бригади. Німрод 40М використовували на півдні Росії та України в 1943 році, а в 1944 і 1945 роках в Галичині і Угорщині. Відомо, що 40M використовувалися в боях за Будапешт.

При стрільбі дві ЗСУ розташовувалися на відстані 60 м одна від одної, а між ними — пост управління з далекоміром (з базою 1,25 м) і обчислювальним приладом.

Модифікації[ред.ред. код]

  • Landsverk L - 62 Anti — базова модель; компанією «Ландсверк» виготовлено один екземпляр, поставлений до Угорщини.
  • 40M Nimród — серійна машина для угорської армії.

Машини на базі 40M Nimród[ред.ред. код]

  • «43M Lehel» — прототип бронетранспортера, створений на базі «Німрода» в 1943 році в одному екземплярі для перевезення 8 піхотинців (крім водія).

У тому ж році побудовано дві машини саперів з неброньованої сталі. Планувалося також переробити 10 «Німрод» в транспортери для перевезення поранених.

Збережені екземпляри[ред.ред. код]

В даний час збереглося два екземпляри цієї ЗСУ: один у військово-історичному музеї в Будапешті, другий — в музеї бронетанкової техніки в Кубинці.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • И. П. Шмелёв. Бронетанковая техника Венгрии (1940—1945). — М-Хобби, Белая серия, выпуск № 2, 1995.



Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.