The Gits

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Gits
Основна інформація
ЖанрПанк-рок
Роки1986–1993
КраїнаСША
МістоСієтл, Вашингтон
Моваанглійська
ЛейблBroken Rekids
C/Z Records
Empty Records
Big Flaming Ego Records
Склад
  • Мія Запата
  • Джо Сплін
  • Мет Дрезднер
  • Стів Моріарті
thegits.com

The Gits — панк-роковий гурт із Сієтла, що існував з 1986 по 1993[1][2]. Характерною особливістю був «вуличний» вокал Мії Заппати (англ. Mia Zapata). Гурт розпався після того, як у липні 1993 Мію зґвалтували та вбили вночі, коли вона верталася додому. Цей злочин лишався нерозкритим аж до 2004 року.

Склад

[ред. | ред. код]
  • Мія Запата (Mia Zapata) — вокал
  • Джо Сплін (Joe Spleen) — гітара
  • Мет Дрезднер (Matt Dresdner) — бас
  • Стів Моріарті (Steve Moriarty) — ударні

Історія

[ред. | ред. код]

The Gits

[ред. | ред. код]

The Gits уперше зібралися у 1986 році, в Antioch College, Огайо, США. Гурт назвався Snivelling Little Rat Faced Gits, але потім скоротили назву до «The Gits».

У 1988 записали та самостійно видали свій неофіційний дебютний альбом (цей запис не набув поширення до 1996 року, коли альбом перевидала студія Broken Rekids label як «Kings & Queens»). Після закінчення школи гурт у пошуках нових можливостей переїхав до Сієтлу.

У Сієтлі гурт відкрив крамницю, де музиканти жили та проводили репетиції. Вони швидко влилися в місцевий музичний рух та знайшли багатьох друзів і прихильників, головним чином серед панк-рокерів. Перший їхній «офіційний» реліз вийшов у 1990 році як окремок «Precious Blood», виданий місцевою звукозаписною компанією Big Flaming Ego Records.

У 1992 році гурт записав і видав дебютний альбом «Frenching the Bully» в місцевій компанії C/Z Records. Саме тоді Сієтл став популярним в музичному плані. Гурти з Сієтла почали отримувати національне визнання. The Gits теж отримали частку слави, про них дізналися не лише в Америці, але і в Європі, попри те, що у них не було постійної компанії запису.

Праця, що почалася всередині 1993 року називалася «Enter: The Conquering Chicken», це мав бути другий альбом. Проте у ніч на 7 липня 1993, вокалістка, автор текстів їх пісень Мія Запата була зґвалтована і вбита, коли поверталася додому від своїх друзів[2].

Розслідування вбивства

[ред. | ред. код]

Минуло сім років, поки не з'явилися нові зачіпки в розслідуванні. Випадкова перевірка ДНК, проведена поліцією Сієтла привела до арешту рибалки Хесуса Мезкію (ісп. Jesus Mezquia), який деякий час жив у Сієтлі в період, коли була вбита Запата. Його ДНК збіглася зі зразками, які витягли зі слини, знайденої на тілі Запати. ДНК Мезкії був занесений в базу даних ДНК після його арешту за крадіжку з поломом у Флориді у 2002 році.

25 березня 2004 суд визнав Мезкію винним у вбивстві Мії Запати, і засудив його до 36 років ув'язнення, найбільшого дозволеному в штаті Вашингтон терміну тюремного ув'язнення.

Споріднені проєкти

[ред. | ред. код]

Після смерті Мії Запати й посмертного видання «Enter: The Conquering Chicken» колишні учасники Gits організували кілька своїх проєктів. Першим був Dancing French Liberals of '48, який зібрав колишніх членів The Gits, а також гітариста Джуліана Гібсона (Julian Gibson). Їхня музика нагадувала Gits, але мала нахил до важчого панку. Випустили один мініальбом Scream Clown Scream і повноцінний альбом Powerline на студії Broken Rekids, розпались укінці 90-х.

Паралельно з Dancing French Liberals of '48, Сплін, Дрезднер і Моріарті грали в Evil Stig, проєкті, закладеному рок-легендою Джоаном Джетом (Joan Jett). Після смерті Запати Джет і фронтвумен Bikini Kill/Le Tigre Кетлін Анна (Kathleen Hanna) спільно написали пісню «Go Home» в пам'ять про Мію. Джет включив у кінці відеокліпу пісні повідомлення, у якому просив повідомити будь-які відомості стосовно вбивства Запати. Після перегляду кліпу члени гурту запросили Джета приєднатися до Evil Stig. Гурт почав гастролювати в 1995, грав пісні Gits і Джета. Кошти, зібрані в турне, відправлено на розслідування вбивства Запати. Однойменний альбом вийшов того ж року, гонорар також пожертвували на розслідування.

В 1994 році вийшов альбом ¡Viva Zapata! сіетлського панк-гурту 7 Year Bitch, присвячений пам'яті Запати[3].

Фільм

[ред. | ред. код]

Історію The Gits показано в документальному фільмі, названому просто The Gits. Фільм уперше показали у 2005 році на Інтернаціональному Кінофестивалі в Сієтлі й отримав хороші відгуки. Остаточну версію фільму прийняли й показали у 2007 році на фестивалі SXSW в Остіні, штат Техас.

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • Frenching the Bully (C/Z Records), (1992)
  • Enter: The Conquering Chicken (C/Z Records), (1994)
  • Kings & Queens (Broken Rekids), (1996)
  • Seafish Louisville (Broken Rekids), (2000)
  • Frenching The Bully (перезапис) (Broken Rekids), (2003)
  • Enter: The Conquering Chicken (перезапис) (Broken Rekids), (2003)

Сингли та мініальбоми

[ред. | ред. код]
  • Precious Blood b/w «Seaweed» and «Kings & Queens» (Big Flaming Ego Records), (1990)
  • Second Skin b/w «Social Love» (Broken Rekids), (1991)
  • Spear And Magic Helmet b/w «While You're Twisting, I'm Still Breathing» (Empty Records), (1991)

Збірки та саундтреки

[ред. | ред. код]
  • «Here's to Your Fuck» and «Ain't Got No Right» on Bobbing For Pavement: The Rathouse Compilation (Rathouse/Broken Rekids), (1991)
  • «Drinking Song» on Power Flush: San Francisco, Seattle & You (Broken Rekids), (1993)
  • «Guilt Within Your Head» and «Social Love (Live)» on Home Alive: The Art Of Self-Defense (Epic Records), (1996)
  • «Second Skin (Live)» on Hype! The Motion Picture Soundtrack, (Sub Pop Records), (1996)
  • «Another Shot of Whiskey» on Wild and Wooly: The Northwest Rock Collection (Experience Music Project/Sub Pop Records), (2000)
  • «Whirlwind» on Girls Kick Ass (Vitaminepillen), (2001)
  • «Absynthe» on Whatever: The 90's Pop & Culture Box (Rhino/WEA), (2005)
  • «Another Shot of Whiskey» on Sleepless In Seattle: The Birth of Grunge (LiveWire Recordings, 2006)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Dave Thompson (2011). Bad Reputation: The Unauthorized Biography of Joan Jett. Milwaukee, Wis.: Backbeat Books. с. 195. ISBN 9780879309909. Процитовано 7 травня 2012.
  2. ↑ а б Jeffries, Vincent "The Gits Biography", Allmusic, retrieved May 7, 2012
  3. ↑ 7 Year Bitch Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Валторна Це незавершена стаття про музичний колектив.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Gits&oldid=43424364