Trijicon
 | |
| Тип | Приватне підприємство |
|---|---|
| Галузь | Optics |
| Засновано | 1981 |
| Засновник(и) | Glyn Bindon |
| Штаб-квартира | Віксом |
| Продукція | Optical sights, обладнання нічного бачення |
| trijicon.com | |
 Trijicon у Вікісховищі | |
Trijicon, Inc. — американська виробнича компанія, що базується в Віксом, штат Мічиган, яка проектує і розподіляє прицільні пристрої для вогнепальної зброї, включаючи пістолети, гвинтівки і рушниці. Trijicon спеціалізується на нічній оптиці, в основному з використанням високоенергетичного підсвічування, тритієвої підсвітки, світлозбирального оптоволокна і індикатора живлення від батареї.[1][2][3] Крім того, Trijicon — це підрядник для американських військових; компанія забезпечує армію оптичними прицілами (ACOG) і рефлекторними прицілами RX01. ACOG, Reflex, Tribower, Accupoint та Night Signals доступні військовим, правоохоронним та цивільним ринкам.[4]
Етимологія назви[ред. | ред. код]
Назва компанії походить від об'єднання слова «тритій», радіонукліду водню, який є ключовим елементом, що використовується в технології підсвітки, а також «icon», що означає зображення або картинку; «j» був доданий, щоб допомогти поєднати два слова в одне.[5]
Історія[ред. | ред. код]
Trijicon був заснований в 1981 році Гліном Біндоном підназвою Armson USA і був єдиним імпортер і дистриб'ютором із США для Arcyon OEG. Angyon Oeg був прицілом оклюдованого типу, який використовував тритій і волоконну оптику в своїй конструкції і був виготовлений в Південній Африці[6]. Він був створений у 1981 році та потрапив у продаж у 1983 році. Приціл став популярним за рахунок різноманітних систем монтажу для гвинтівок та рушниць.[7]
У 1985 р. Біндон реорганізував компанію як Trijicon і почав виробництво нічних прицілів для пістолетів.[8] Trijicon представив телескоп з тритієвим підсвічуванням для військових США під назвою TA01 4x32 Advanced Combate Optical Gunsight (Acog) в 1987 році.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kevin Michalowski (28 лютого 2011). Guns for Personal Defense: Arms & Accessories for Self-Defense. Iola, Wisconsin: Gun Digest Books. с. 126. ISBN 978-1-4402-2673-1. Процитовано 31 травня 2013.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Jerry Ahern (5 жовтня 2010). Gun Digest Buyer's Guide to Concealed-Carry Handguns. Iola, WI: F+W Media, Inc. с. 122. ISBN 978-1-4402-1767-8. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
- ↑ Robert Brown (2008). THE ULTIMATE "BLACK GUN" BIG-GAME RIFLE. Soldier of Fortune. Omega Group, Limited. 33: 72—73.
- ↑ Mir Bahmanyar (4 жовтня 2011). SEALs: The US Navy's Elite Fighting Force. San Diego: Osprey Publishing. с. 103. ISBN 978-1-78096-078-4. Процитовано 31 травня 2013.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Trijicon, Trijicon History [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Long, Duncan (1989). AR-15/M16 Super Systems. Boulder, CO: Paladin Press. с. 103–108. ISBN 0873645111.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 15 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Jerry Ahern (5 жовтня 2010). Gun Digest Buyer's Guide to Concealed-Carry Handguns. Iola, WI: F+W Media, Inc. с. 122. ISBN 978-1-4402-1767-8. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
- ↑ Dockery, Kevin (2007). Future Weapons. Berkeley: BERKLEY Publishing Group. с. 89. ISBN 978-0-425-21750-4.