Utricularia reniformis
| Utricularia reniformis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Пухирникові (Lentibulariaceae) |
| Рід: | Пухирник (Utricularia) |
| Підрід: | Utricularia subg. Utricularia |
| Секція: | Utricularia sect. Orchidioides |
| Вид: | U. reniformis
|
| Біноміальна назва | |
| Utricularia reniformis A.St.-Hil., 1830
| |
Utricularia reniformis — вид рослин із родини пухирникових (Lentibulariaceae).
Росте як наземно, так і епіфітно. Має досить великі як для Utricularia листки. Ніжка листка завдовжки до 30 см і ниркоподібної листової пластинки до 14 см у діаметрі. Пастки мають розміри від 0.7 до 1.5 мм і щільно вкриті залозками. Вони мають два нерозгалужені спинні відростки. Суцвіття завдовжки до 1 м має від 3 до 14 квіток розміром ≈ 4 см. Піднебіння фіолетово-блакитного віночка характеризується двома золотисто-жовтими, смугастими плямами, які облямовані червоно-фіолетовими краями.
Цей вид поширений у прибережних хребтах південно-східної Бразилії[1][2][3].
Цей вид росте на суші на вологих пасовищах або серед вологих скель, але в північній частині ареалу також росте у водоймах, що містяться в пазухах листків бромелієвих; на висотах від 750 до 1900 метрів[3].
Вид культивується невеликою кількістю ентузіастів роду. Торгівля незначна[3].
- ↑ Utricularia reniformis. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23.02.2022. (англ.)
- ↑ Utricularia reniformis. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23.02.2022. (англ.)
- ↑ а б в Clarke, C. M. (2018). Utricularia reniformis. The IUCN. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 23.02.2022. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|