Ver sacrum (Давній Рим)
Ver sacrum («священна весна») — релігійний звичай у італіків, що увійшов потім і в практику давньоримської релігії.
Міфологія й історія[ред. | ред. код]
У разі надзвичайних лих, що зазнавала держава, давалася обітниця богам (особливо Марсу[1] або Юпітеру[2]) принести їм у жертву все, що народиться наступної весни (з початку березня по кінець квітня): приплід худоби, а в давнину, за свідченням античних авторів, також дітей. У пізніші часи замість людських жертвоприношень молодь, яка досягла 20 або 21 року, символічно виганяли: прикривши обличчя, виводили за кордон Римської держави, після чого вигнані вирушали жити на нове місце; у деяких випадках вважалося, що їх веде саме божество чи його посланець. Багато колоній було засновано людьми, вигнаними таким чином. У давньоримських джерелах зафіксовано два випадки такої обітниці: після розгрому при Тразименському озері (217 до н. е.) і невдовзі після Другої Пунічної війни; в обох випадках жертва була обмежена приплодом свійських тварин.
Свято весни розпочиналося 15 березня (так звані Березневі іди), цього дня змовниками було вбито Гай Юлій Цезар. Звідси приказка: «Бійтеся березневих ід». Фраза «Ід березня бережись»[3] (англ. Beware the ides of March) з п'єси Шекспіра "Юлій Цезар" (акт I, сцена 2) стала крилатою.
Гіпотези[ред. | ред. код]
На думку І. Л. Маяк, вже при напівлегендарних Ромулі та Нумі Помпілії були заборонені людські жертвопринесення, хоча відмова від таких жертвоприношень могла мати місце і раніше. Маяк бачить у легенді про долю близнюків Ромула і Рема та підставі ними Риму прояв звичаю позбавлятися зайвого, непотрібного потомства та втілення ver sacrum. Відмову від принесення в жертву людей не можна пояснити, за античними авторами, просто пом'якшенням звичаїв. Це пом'якшення зумовлювалося глибинними економічними причинами, підйомом рівня виробництва[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ver Sacrum // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Любкер Ф. Ver sacrum // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ По русскому переводу Исая Мандельштама (1950)
- ↑ Маяк И. Л. Рим первых царей (Генезис римского полиса). — М. : Издательство Московского университета, 1983. — С. 166. — 28000 прим.
Література[ред. | ред. код]
- Ver sacrum (Древний Рим) (англ.). — в Smith's Dictionary of Greek and Roman Antiquities.