Битва при Тразименському озері
| Битва при Тразименському озері | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга Пунічна війна | |||||||
Карта битви при Тразименському озері |
|||||||
| 43°12′09″ пн. ш. 12°07′04″ сх. д. / 43.20250000000000057° пн. ш. 12.117777777778000470° сх. д. | |||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Ганнібал | Гай Фламіній † | ||||||
| Військові формування | |||||||
| 25 000 | 40 000 | ||||||
Би́тва при Тразиме́нському о́зері — битва, що відбулася 24 червня 217 році до н. е. під час Другої Пунічної війни. Карфагенська армія на чолі з Ганнібалом заманила у засідку й повністю розгромила римське військо під проводом консула Гая Фламінія.
Передумови[ред. • ред. код]
Вибраний консулом у 217 до н.е. Гай Фламіній, герой недавніх воєн з галлами, чекав зустрічі з Ганнібалом на сильно укріплених позиціях біля міста Аррецій. Проте Ганнібал не хотів втрачати часу і сил на атаку укріплених позицій і тому рушив в обхід Арреція місцевістю, що вважалася непрохідною унаслідок розливу річки Арно. Три ночі і чотири дні йшла армія Карфагена болотами, іноді по груди у воді. Відпочивали на трупах полеглих тварин, сам Ганнібал їхав на єдиному вцілілому слоні. Проте мета переходу була досягнута: Ганнібал обійшов позиції Фламінія і вийшов на дорогу, що вела до Риму.
Хід битви[ред. • ред. код]
Дізнавшись про маневр Ганнібала, Фламіній негайно кинув всі свої сили на переслідування армії Карфагена. Удосвіта римське військо без попередньої розвідки почало втягуватися у вузьке дефіле, що утворюється північним берегом Тразименського озера і навколишніми пагорбами. Тут Ганнібалом була підготовлена засідка, і, коли основні сили римлян втягнулися в долину, зі всіх горбів за умовним знаком Ганнібала почали спускатися карфагенські загони.
Бій, що розгорнувся, швидше був схожий на масове побоїще римлян, ніж на звичайну битву. У вузькій долині римляни не змогли розвернути своїх бойових порядків і, оточені ворогом, металися в розгубленості, багато хто кидався в озеро і тонув. Майже вся армія Фламінія і він сам загинули в цій битві. З армії чисельністю в 30000 піхотинців і 3000 вершників 15000 було убито, 6000 потрапило в полон, тоді як втрати карфагенян склали всього 2000 чоловік. Через декілька днів був знищений і 4000 загін кінноти посланий другим консулом Гнєєм Сервілієм.
У Римі, коли туди прийшла звістка про розгром біля Тразименського озера, почалася паніка. З годині на годину чекали появи ворожої армії біля воріт міста. Сенат оголосив надзвичайний стан. Квінт Фабій Максим був призначений диктатором.
Література[ред. • ред. код]
- Разин Е. А., История военного искусства, т. 1, М., 1955.
| Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |