Vibrio vulnificus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Vibrio vulnificus
Vibrio vulnificus 01.png
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Протеобактерії (Proteobacteria)
Клас: Гамма-протеобактерії (Gamma Proteobacteria)
Ряд: Vibrionales
Родина: Vibrionaceae
Рід: Вібріон (Vibrio)
Вид: V. vulnificus
Біноміальна назва
Vibrio vulnificus
(Reichelt et al. 1979) Farmer, 1980
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vibrio vulnificus
EOL logo.svg EOL: 973197
ITIS logo.svg ITIS: 967565
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 672

Vibrio vulnificus — вид грамнегативних, паличкоподібних бактерій родини Vibrionaceae. Небезпечний патоген людини. V. vulnificus може викликати некротичний фасциїт, гострий гастроентерит, септичний шок.

Поширення[ред. | ред. код]

Бактерія поширена у тропічних та субтропічних регіонах північної півкулі.

Епідеміологія[ред. | ред. код]

Найбільше випадків зараження V. vulnificus реєструється в таких країнах як США, Куба, Індія, Бразилія, Таїланд, Китай, Японія, Франція, Іспанія, Австралія. У США щороку реєструється близько 100 випадків інфікувань, переважно на узбережжі Мексиканської затоки, з них в середньому 35 випадків закінчуються смертю пацієнта.

Патогенність[ред. | ред. код]

Vibrio vulnificus росте та розмножується у морській воді при температурі води понад 20 °C. Соленість води повинна становити 1-8 ‰. Зараження людини відбувається шляхом потрапляння збудника з морської води у відкриту рану або при вживанні недостатньо термічно оброблених морепродуктів (устриць, креветок, крабів). Від людини до людини не передається. Серед хворих переважають чоловіки старше 40 років. Групу ризику інфікування складають мандрівники і туристи з ослабленим імунітетом та пацієнти з супутніми захворюваннями (цукровий діабет, хронічна патологія печінки, онкопатологія, ВІЛ-інфекція тощо). Встановлено, що бактерія викликає два різних захворювання: сепсис у людей з хронічними хворобами і ранкову інфекцію, яка виникає у здорових людей при попаданні бактерії у відкриту рану. При сепсисі без належного лікування людина гине через 48 годин після зараження. При ранкових інфекціях утворюється некроз тканин, який дуже часто закінчується ампутацією зараженої кінцівки.

В експериментах на тваринах Vibrio vulnificus проявляла високу інвазивність. Бактерія володіє багатьма факторами вірулентності, в тому числі капсулою, яка захищає від фагоцитозу і бактерицидної дії лікарських засобів. У мишей середня смертельна доза Vibrio vulnificus різко підвищувалася при перевантаженні організму залізом. Це пояснює, чому хворі на гемохроматоз особливо схильні до інфекції, спричиненої Vibrio vulnificus.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]