Фіалка відхилена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Viola declinata)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фіалка відхилена

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіалка відхилена
Viola declinata
Waldst.et Kit.
Посилання
Вікісховище: Viola declinata
Віківиди: Viola declinata
IPNI: 868009-1
NCBI: 1851462

Фіалка відхилена (Viola declinata) — альпійська багаторічна рослина родини фіалкових, ендемік Східних Карпат.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 15—30 см заввишки. Має повзуче кореневище зі столонами. Надземні пагони в основі розпростерті, потім підважні, розсіяно гіллясті, з листям та великими міжвузлями, мають голу (у нижній частині рослини шерсткувату) поверхню. Листя довжиною 1—3 см, по краю городчасті, з 3—4 зубцями на кожній стороні. Нижні листки дрібні, округлояйцеподібні, мають довгі черешки; середні — довгасто-еліптичні, на коротких черешках; верхні — довгасто-ланцетні, майже сидячі. Прилистки довжиною 0,7—1,2 см (часто довші за черешок), розділені на 4—8(10) вузьких лінійно витягнутих сегментів.

Квітки на довгих квітконіжках (1,5—6 см), неправильні. Оцвітина подвійна: складається з 5 лінійно-ланцетних чашолистків і 5 різних пелюсток. Чашолистки довжиною 0,8—1,4 см, мають витягнутий придаток 0,25—0,4 см завдовжки. Віночок синьо-бузковий, з жовтим зівом, довжиною 2—3,5 см. Бічні та нижня пелюстки бородчасті, розміщені під тупим кутом. Шпорка довжиною 0,3—0,6 см, тонка та зігнута. Плід — овальна коробочка, довжиною 0,7—0,8 см. Насіння дрібне, 0,15—0,16 см завдовжки.

Рослина квітує у червні-серпні.

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік Східних Карпат, поширений в Україні, Словаччині та Румунії. Зростає на альпійських і субальпійських луках, звичайно на висоті від 1000 м н.р.м. до вершин.

Література[ред. | ред. код]

  • Флора СССР, т. 15, с. 457.

Посилання[ред. | ред. код]