W3C

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search


W3C
World Wide Web Consortium
W3C
Тип публічна компанія
Форма власності публічна компанія
Галузь інтернет
Гасло Розкриваючи потенціал вебу (Leading the Web to Its Full Potential)
Засновано 1994 (24 роки)
Засновник(и) Тім Бернерс-Лі
Штаб-квартира Масачусетський університет, Масачусетс, США
Територія діяльності весь світ
Філії Масачусетс, Франція, Японія, Китай (Пекін) та багато інших
Ключові особи Тім Бернерс-Лі
Послуги стандарти вебу
Співробітники 62
Сайт w3.org

CMNS: W3C на Вікісховищі
HTML

Консорціум Всесвітньої павутини (англ. World Wide Web Consortium, W3C) — головна міжнародна організація, що розробляє й впроваджує технологічні стандарти для всесвітньої павутини. Заснована 1994 року Тімом Бернерсом-Лі,- винахідником всесвітньої павутини, котрий її і очолює. Станом на квітень 2001 року організація налічувала 5 учасників.

Прикладами стандартів консорціуму є HTML, XML, CSS, SVG, RSS та WCAG. Хоча юридично W3C не є міжнародно-визнаною організацією стандартизації, однак її стандарти є загальновизнаними і що характерно — вільними від будь-яких платних запатентованих технологій.

Історія[ред.ред. код]

Консорціум був створений в 1994 році як консультативний орган для лідерів комп'ютерної індустрії. Найбільші світові компанії і корпорації домовлялися в W3C про забезпечення сумісності своїх продуктів і впровадження нових технологічних стандартів.

Першим значним успіхом Консорціуму стала стандартизація мови гіпертекстової розмітки HTML (англ. HyperText Markup Language) в 1996 році. Річ у тому, що в середині 1990-х років низка найбільших виробників програмного забезпечення планували випустити кожен свою версію мови HTML з своїми назвами тегів. Зрозуміло, це привело б до хаосу в Інтернеті, і в результаті веб-сторінка однієї компанії була б розмічена абсолютно не так, як сторінка іншої компанії. Через це веб-сервер-браузер однієї компанії не міг би відображати сторінки, створені за правилами іншої компанії. Саме W3C належить заслуга в тому, що HTML був випущений з єдиним базовим набором тегів і атрибутів і веб-сторінки стали такими, якими ми їх знаємо зараз. Хоча повного збігу тегів і атрибутів HTML досягти не вдалося досі.

Мета й завдання[ред.ред. код]

W3C розробляє для Інтернету єдині принципи й стандарти (названі «Рекомендаціями», англ. W3C Recommendations), які потім впроваджуються виробниками програм й устаткування. У такий спосіб досягається сумісність між програмними продуктами й апаратурами різних компаній, що робить Всесвітню мережу більше зробленої, універсальної й зручної.

Місія W3C: «Повністю розкрити потенціал Всесвітньої павутини, шляхом створення протоколів і принципів, що гарантують довгостроковий розвиток Мережі».

Більш конкретна мета W3C — допомогти комп'ютерним програмам досягти здатності до взаємодії в Мережі (так звана «мережева інтероперабельність», англ. Web interoperability). Застосування єдиних стандартів у Мережі — це ключовий крок для досягнення такої взаємодії.

Два інших найважливіших завдання Консорціуму — забезпечити повну «інтернаціоналізацію Мережі» і зробити Мережу доступною для людей з обмеженими можливостями. Для вирішення першого завдання Консорціум активно співпрацює з організацією «Юнікод» (англ. Unicode) і низкою інших робочих груп, що займаються міжнародною співпрацею в Інтернеті і мовними технологіями. Для вирішення другого завдання Консорціум не тільки співпрацює з організаціями відповідного профілю, але і розробив свої власні Рекомендації, які зараз активно набирають популярності.

Найголовніше[ред.ред. код]

Рекомендації Консорціуму відкриті, тобто не захищені патентами і можуть упроваджуватися будь-якою людиною без всяких фінансових відрахувань консорціуму. На відміну від інших організацій, стандартів, що займаються розробкою, для Інтернету, Консорціум Всесвітньої Павутини не має програм сертифікації (на відповідність Рекомендаціям консорціуму) і не планує їх вводити. Тому Рекомендації W3C набули набагато більшого поширення, ніж стандарти будь-яких інших організацій. В той же час, через відсутність сертифікації багато виробників слідують Рекомендаціям лише частково. На щастя, Рекомендації консорціуму побудовані таким чином, що часткове впровадження не порушує загальних стандартів. Є навіть популярні Рекомендації, що мають декілька ступенів впровадження, — кому як зручніше. Ступені впровадження — це нове слово в мережевих стандартах, яке принесло Консорціуму Всесвітньої Павутини і його Рекомендаціям заслужену популярність.

Рекомендації W3C часто добре пропрацьовані і деталізовані. З іншого боку, більшість Рекомендацій доступні для будь-яких категорій користувачів — від експертів-програмістів до початківців веб-майстрів. Окрім технічних специфікацій, Консорціум також публікує багато керівництв і порад, що полегшують впровадження Рекомендацій. За останній час W3C провів величезну роботу з популяризації своїх стандартів, особливо в Європі.

Процес стандартизації[ред.ред. код]

Будь-який стандарт W3C проходить 4 стадії узгодження:

  • Робочий проект (англ. Working Draft);
  • Останнє скликання (англ. Last Call);
  • Можлива рекомендація (англ. Candidate Recommendation);
  • Пропонована рекомендація (англ. Proposed Recommendation);

і лише після цього офіційно стає Рекомендацією W3C.

Рекомендації можуть час від часу оновлюватися. До Рекомендацій публікуються повідомлення про помилки, що виявилися, і неточності (англ. errata). Коли накопичується достатній запас виявлених помилок, виходить нова, виправлена і допрацьована редакція (англ. edition) Рекомендації (наприклад, «редакція 1.1»). У виняткових випадках вся Рекомендація може бути відкликана Консорціумом для переробки.

Для зручності користувачів Консорціумом створені спеціальні програми-валідатори (англ. Online Validation Service), які доступні в Мережі і можуть за декілька секунд перевірити документи на відповідність популярним Рекомендаціям W3C. Консорціумом також створено багато інших утиліт для полегшення роботи веб-майстрів і програмістів. Більшість утиліт — це вільні програми, всі вони безкоштовні. Останнім часом, слідуючи світовим тенденціям, Консорціум в цілому значно більше уваги приділяє проектам з відкритим початковим кодом.

Затверджені W3C стандарти[ред.ред. код]

Структура консорціуму[ред.ред. код]

Загалом адміністрацію Консорціуму Всесвітньої Павутини здійснюють 3 організації: Массачусетський інститут технологій (англ. Massachusetts Institute of Technology, MIT) в США; Європейський консорціум з досліджень в області інформатики і математики (англ. European Research Consortium for Informatics and Mathematics, ERCIM) у Франції; Університет Кейо (англ. Keio University) в Японії.

Членом Консорціуму може стати юридична або приватна особа, що займається веб-технологіями, і зацікавлена в розвитку Інтернету. Основним джерелом фінансування Консорціуму є членські внески. Членами Консорціуму вже є більше 350 організацій.

Міжнародну координацію здійснюють так звані «офіси W3C» (англ. W3C Offices), які створені вже в 14 країнах світу. Час від часу Консорціум Всесвітньої павутини також влаштовує міжнародні конференції.

Процес вироблення Рекомендацій проходить в спеціальних групах. Робочі і дослідницькі групи Консорціуму включають штатний персонал, представників організацій-членів і запрошених експертів. З пропозиціями на адресу робочих груп може виступити будь-яка особа, навіть не члени W3C.

Принципи і концепції, затверджені W3C[ред.ред. код]

  • Загальнодоступність (Accessibility). Особливе спрямування при реалізації даного принципу робиться на забезпечення доступності ресурсів Всесвітньої павутини для людей з обмеженими фізичними можливостями.
  • Апаратна незалежність (Device Independence). Цей принцип стверджує, що програми не повинні бути розраховані на конкретне фізичне устаткування, а повинні працювати на будь-якій апаратурі.
  • Інтернаціоналізація (Internationalization). Тут мова йде, перш за все, про доступність інформації на всіх мовах світу, а не тільки англійською, а так само можливість і рівноправ'я використання національних шрифтів в документах і системах розроблених на основі стандартів.
  • Патентна політика (Patent Policy). Тут мова йде про патентування Рекомендацій W3C так, щоб їх можна було впроваджувати безплатно, на основі ліцензії W3C Royalty-Free License.
  • Багатоформена взаємодія (Multimodal Interaction). Принцип стверджує, що у програм мають існувати багато форм і режимів взаємодії з користувачем.
  • Семантична павутина (Semantic Web). Це нова концепція розвитку Всесвітньої павутини, яка має зробити розміщену в Мережі інформацію зрозумілішою для комп'ютерів. Іноді також згадується як семантичний веб-сервер. Семантична павутина зараз реалізується як надбудова над існуючою Всесвітньою павутиною.
  • Мобільна павутина (Mobile Web Initiative, W3C-MWI). Цей принцип визначає, що ресурси Всесвітньої мережі повинні бути доступні для мобільних пристроїв.

Перспективи[ред.ред. код]

Консорціум Всесвітньої Павутини виконав величезну роботу, випустивши більше 80 Рекомендацій за 10 років. Членами Консорціуму нині є понад 400 організацій з 28 країн світу. На Рекомендаціях W3C засновані тисячі програм і сотні мільйонів файлів в мережі Інтернет. Консорціум є одною з найавторитетніших організацій в області стандартизації Всесвітньої павутини.

Подальший розвиток Інтернету Консорціум Всесвітньої павутини пов'язує з концепцією семантичної павутини. Семантична павутина — це надбудова над існуючою Всесвітньою павутиною, яка покликана зробити розміщену в Мережі інформацію зрозумілішою для комп'ютерів. Тоді програми зможуть самі знаходити потрібні ресурси, обробляти інформацію, узагальнювати дані, виявляти логічні зв'язки, робити висновки і навіть ухвалювати рішення на основі цих висновків. При широкому розповсюдженні і грамотному впровадженні семантична павутина може викликати революцію в Інтернеті.

Див. також[ред.ред. код]

  • Amaya — вільний редактор/браузер, що розробляється спільно W3C та WAM.

Посилання[ред.ред. код]