Ypsiloichthys sibelleae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ypsiloichthys sibelleae
Час існування: пізня крейда,
100–94 млн р. т.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Рід: Ypsiloichthys
El Hossny & Cavin, 2023
Вид: Y. sibelleae
Ypsiloichthys sibelleae
El Hossny & Cavin, 2023
Посилання
Віківиди: Ypsiloichthys

Ypsiloichthys sibelleae — викопний вид променеперих риб, що існував у пізній крейді (сеноманський ярус, 100-94 млн років тому). Описаний у 2023 році.[1]

Скам'янілості[ред. | ред. код]

Викопні рештки риби виявлені у вапнякових відкладеннях Саннінської формації у селі Хакель на заході Лівану. Біло виявлено майже повний скелет, що зберігся у бічному розрізі, за винятком деяких елементів даху черепа і каудального відділу.[2]

Назва[ред. | ред. код]

Родова назва Ypsiloichthys походить від грецьких слів «ypsilos» — «глибокий» і «ichthys» — «риба», та вказує на високі та глибокі спинний і анальний плавники. Видовий епітет «sibelleae» присвоєно на честь Сібелли Максуд (Sibelle Maksoud), яка працює над детальним дослідженням місця, звідки походить ця риба.[2]

Опис[ред. | ред. код]

Це помірних розмірів глибокотіла костиста риба, для якої характерні високі спинний і анальний плавці та вилоподібний хвостовий плавець. Циклоїдна луска вкриває все тіло та основи спинного, анального і хвостового плавців.[2]

Надочниці відсутні, а щелепи беззубі. Добре розвинений висхідний відросток передщелепної кістки та тонка верхня щелепа з добре розвиненим суглобовим мищелком. Дві великі надщелепні кістки, задня з відростком, що виходить по дорсальному краю передньої. Вхід нижньощелепного сенсорного каналу на зовнішній стороні кутової кістки. Зчленівна і кутова кістки — зрощені. Грудний пояс і плавці розміщені низько на боці. Наявний тазовий пояс, а плавці з'єднані з грудним поясом. Присутні крилоподібні передні розширення кількох перших гемальних колючок. Наявні великі напівкруглі перші дорсальні та анальні птеригіофори. Нервові та гемальні дуги зчленовані з центрами. «Z»-подібні або ступінчасті сегментовані промені хвостового плавця.[2]

Таксономія[ред. | ред. код]

Ypsiloichthys має спільні риси (глибоке і стиснуте тіло з видовженими і високими спинним і анальним плавниками, беззуба верхня щелепа і синусоїдальний хребетний стовп) як з Tselfatiiformes, так і з Araripichthys, що ускладнює його розміщення серед костистих риб. Він поділяє з Abisaadichthys з родини Protobramidae (Tselfatiiformes) аутогенний ретроартикулярний суглоб, а з Araripichthys — передщелепні кістки з довгим висхідним відростком, добре розвиненим верхньощелепним суглобовим відростком і двома надщелепними суглобами. Крім того, Ypsiloichthys демонструє деякі унікальні ознаки (тонка верхня щелепа з двома великими надщелепними кістками, зрощені зчленівна та кутова кістки, мандибулярний сенсорний канал, що відкривається на зовнішній стороні кутового суглоба, перший дорсальний птеригіофор має таку ж збільшену напівкруглу пластинку, як і перший анальний птеригіофор), що обґрунтовує його родовий статус.[2]

Для подальшого розміщення Tselfatiiformes, Araripichthys і Ypsiloichthys в межах Teleostei потрібен подальший філогенетичний аналіз.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tamara El Hossny and Lionel Cavin. 2023. A New Enigmatic Teleost Fish from the Mid-Cretaceous of Lebanon. Diversity. 15(7); 839. DOI: 10.3390/d15070839
  2. а б в г д Novataxa