Перейти до вмісту

Yves Rocher

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Yves Rocher
фр. YVES ROCHER FRANCE[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типорганізація Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаспрощене акціонерне товариствоd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьSerigne TOUBAd[1][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1959 і 19 грудня 2014[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновник(и)Ів Роше Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартира Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Продукціядогляд за шкіроюd Редагувати інформацію у Вікіданих
Холдингова компаніяGroupe Rocherd Редагувати інформацію у Вікіданих
yves-rocher.ua
CMNS: Yves Rocher у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Yves Rocher (читається Ів Роше) — французька косметична корпорація, заснована 1959 року в селищі Ла-Гасії в Бретані (Франція). Засновник компанії, уродженець Ла-Гасії Ів Роше, створив лабораторію рослинної біології, почавши продаж продукції поштою та подарунки в подяку за замовлення.

Сучасний «Ів Роше» — це мережа косметичних бутиків у Франції; також у 80 країнах діє 4000 торговельних точок. В Україні перший магазин відкрито у 1992 році.

Національне агентство України з питань запобігання корупції внесло французьку компанію Yves Rocher до переліку міжнародних спонсорів війни в Україні[2].

Захист навколишнього середовища

[ред. | ред. код]

Для скорочення використання пластику з 1993 року заводи компанії почали виробництво змінних екокартриджів для гам Hamamelis (Гамамеліс), Inositol Vegetal (Рослинний Інозитол).

1991 року було створено фонд Ів Роше, який очолює син Іва Роше — Жак Роше[3]. Фонд Ів Роше є партнером всесвітньої кампанії «Озеленимо планету разом» під егідою UNEP (Програма ООН з навколишнього середовища).

Політичний скандал у Росії

[ред. | ред. код]

У грудні 2012 року за заявою Бруно Лепру, директора російської філії «Ів Роше» — компанії «Ів Роше Схід», російському політику Олексію Навальному і його братові Олегу були пред'явлені звинувачення в шахрайстві та легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом[4]. Ряд ЗМІ, зокрема «Газета.Ru» і «Новая газета», звинуватили компанію «Ів Роше» і директора її російської філії Бруно Лепру в пособництві політичним репресіям і написанні неправдивого доносу на Олексія Навального, у зв'язку з чим ряд приватних осіб оголосили бойкот продукції компанії[5][6]. Згодом Бруно Лепру відмовився бути потерпілим у цій справі, склав свої повноваження і виїхав з Росії[7].

У листопаді 2013 року Басманний суд Москви наклав арешт на майно братів Навальних як забезпечувальний захід за можливими позовами про відшкодування шкоди компанії «Ів Роше»[8].

З серпня 2014 року в Європі набирає сили рух «Одне питання до Yves Rocher»[9] з метою закликати компанію Yves Rocher зайняти чітку позицію у справі Навального. На початок жовтня її підписало понад 15 тисяч осіб, у тому числі Сергій Гурієв і Михайло Ходорковський[10].

Yves Rocher на російському ринку

[ред. | ред. код]

1991 року компанія почала діяльність у Росії після розпаду СРСР, відтоді вона почала роботу в Україні та Білорусі, станом на 2023 рік має 430 бутиків і 20 салонів у 170 містах Росії, 90 магазинів в Україні та 30 магазинів у Білорусі.[11] 2012 року російська дочірня компанія Yves Rocher подала скаргу на транспортну компанію, акціонером якої був Навальний, звинувативши її в шахрайстві. Навального було засуджено до умовного терміну, а 2021 року було ув'язнено за невиконання судового нагляду.[12]

Після повномасштабного вторгнення РФ до України 2022 року, компанія тимчасово призупинила діяльність, але у квітні 2022 року бутіки компанії повторно відкрилися.[13]

Компанія відмовилася піти з Росії, заявивши, що призупиняє інвестиції та медіаприсутність у країні.[14] Компанію звинуватили у просуванні расистських наративів після публікації в інтернеті листівки з рекламою кампанії «Російська краса».[15] 2022 року компанія сплатила $6 млн податків у Росії, в результаті чого Європейським парламентом її було визнано державним спонсором тероризму.[16]

Історія

[ред. | ред. код]

1959 — На горищі свого рідного дому в Ла-Гасії пан Ів Роше виготовляє перший крем на основі Пшінки весняної (народна назва якої маслянка), а потім випускає його в продаж поштою.

1965 — Ів Роше випускає свою першу «Зелену Книгу Краси»[17]. Тепер вона поширюється в 10 мільйонах примірниках і перекладена на 22 мови, включаючи книгу зі шрифтом Брайля.

1969 — Будівництво індустріального центру La Croix des Archers. Відкриття першого магазину — Центр краси Yves Rocher в Парижі на бульварі Осман.

1970 — Вихід на міжнародний ринок: відкриття магазинів у Бельгії та Швейцарії.

1975 — Створення Ботанічного саду для вивчення, охорони та поширення знань про рослини.

1985 — Компанія Yves Rocher запустила першу гаму засобів для догляду за шкірою обличчя на основі рослинної ДНК.

1989 — Ів Роше — перша європейська компанія, яка відмовилася від проведення тестів на тваринах.[18]

1991 — Створення Фонду Ів Роше із захисту природи, з 2001 Фонд знаходиться під егідою Інституту Франції.

1992 — Компанія отримала премію довкілля в галузі промисловості (APAVE).

1993 — Запуск першого еконаповнювача для шампуню гами Hamamelis (Гамамеліс), що дозволило скоротити використання пластику на 75 %.

1994 — Створення однієї з найпопулярніших гам Plaisirs Nature (Плезір Натюр)

1997 — 55 гектарів полів, що належать Марці, визнані полями БІО.

1998 — Відкриття Вегетаріума, першого музею в Європі, присвяченого інноваціям в області рослинного світу.

2000 — Відкриття інтернет-магазину.[19]

2003 — Компанія випустила першу серію засобів проти старіння зі 100 % рослинними біорегуляторами.

2006 — Відмова від використання пластикових пакетів у магазинах, запуск тканинних екосумок.

2007 — У рамках кампанії «Озеленимо планету разом» марка Ів Роше взяла на себе зобов'язання висадити 1 мільйон дерев. У 2010 марка збільшила своє зобов'язання до 50 мільйонів.

2008 — Ребрендинг: створення нового логотипу та нової концепції магазинів — «Студій Рослинної Косметики».

2009 — Відкриття Екоготелю SPA La Grée des Landes.

2010 — Марка Ів Роше відсвяткувала 50-річний ювілей.

Станом на 2009 група Yves Rocher включала 2000 магазинів у 30 країнах. У корпорації працює понад 15 тисяч людей. Обсяг продажів компанії досягає 2 млрд євро. Yves Rocher виробляє 700 видів продукції[20], які представляють усі гами косметичних засобів: догляд за обличчям, парфумерія, макіяж, догляд за тілом. На заводах компанії виробляється близько 300 млн косметичних засобів на рік. Щорічно відправляється 26 млн посилок.

До групи Yves Rocher входять марки[21] Petit Bateau, Dr Pierre Ricaud, Daniel Jouvance, Stanhome-Kiotis, Galerie Noémie, Isabelle Derroisné, Françoise Saget.

Ів Роше, засновник компанії, залишався президентом Ради корпорації Yves Rocher до своєї смерті 29 грудня 2009[21]. Віцепрезидент Ради корпорації Yves Rocher — Бріс Роше, онук Іва Роше.

2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ до України, компанія продовжила роботу у РФ, заплативши протягом 2022 року $6 млн податків. Національне агентство України з питань запобігання корупції внесло компанію до переліку міжнародних спонсорів війни в Україні[2][22].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е SIRENE
  2. ↑ а б НАЗК внесло французьку компанію до переліку міжнародних спонсорів війни
  3. ↑ Фонд Ив Роше. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015. [Архівовано 2015-09-27 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Братьям Навальным предъявлены обвинения в мошенничестве. Архів оригіналу за 1 січня 2013. Процитовано 11 жовтня 2014.
  5. ↑ Yves Rocher объявили «пособником политрепрессий» из-за жалобы на Навальных, призывают к бойкоту компании, «Газета.ru», 06.02.2013. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 11 жовтня 2014.
  6. ↑ «Ив Роше» посадит в России три миллиона деревьев и двух братьев Навальных?, «Новая газета», 11.02.2013. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 11 жовтня 2014.
  7. ↑ Гендиректор «Ив Роше» не отозвал заявление в отношении братьев Навальных, его просто никогда не было. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014.
  8. ↑ «Дело „Ив Роше“: арестовано имущество братьев Навальных». Архів оригіналу за 15 листопада 2013. Процитовано 11 жовтня 2014.
  9. ↑ Один вопрос к Yves Rocher. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014. [Архівовано 2014-10-10 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Lorraine Millot. Yves Rocher: de la crème de beauté à la révolution russe? // Libération Monde, 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за 18 листопада 2014. Процитовано 22 грудня 2014. [Архівовано 18 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Ukrainian heart in the Russian Ruble pocket. RBC Ukraine.
  12. ↑ Silence and embarrassment about the war in Ukraine in the stronghold of Yves Rocher. Le Monde.
  13. ↑ National Agency for Corruption Prevention. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 23 квітня 2023. [Архівовано 2023-08-25 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Yves Rocher still maintains its activities in Russia. LSA Conso.
  15. ↑ Post-Soviet beauty. Kyiv Post.
  16. ↑ Sponsors of the war: Brands that continue to work in Russia and bring the aggressor a lot of money. Visit Ukraine Today.
  17. ↑ Ключевые даты истории марки Ив Роше. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 29 травня 2012.
  18. ↑ Отказ от тестов на животных. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 29 травня 2012.
  19. ↑ Інтернет-магазин Yves Rocher. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 29 травня 2012.
  20. ↑ Yves Rocher: Марка, пользующаяся мировым успехом. Архів оригіналу за 28 грудня 2009. Процитовано 4 січня 2010.
  21. ↑ а б L'industriel breton Yves Rocher est décédé. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 4 січня 2010.
  22. ↑ Україна внесла французьку косметичну компанію до списку спонсорів війни. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Yves_Rocher&oldid=45040657