Європейський лев
| Європейський лев | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
 Записи сучасного лева на південному сході Європи: червоний — розкопані залишки; помаранчевий — місця, згадані давньогрецькими авторами; жовтий — місця, згадані в грецьких легендах | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Panthera leo europaea P. leo tartarica | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Європейський лев — це вимерла популяція левів (Panthera leo leo), яка мешкала на європейському континенті. Європейський лев жив на Піренейському півострові, на півдні Франції, в Італії, на Балканах, на території сучасної Угорщини. Полював на лося, зубра, оленя та інших європейських травоїдних тварин.
Арістотель і Геродот писали, що європейський лев був на Балканах ще в середині першого тисячоліття до н. е.. Ксеркс писав, що 480 року до н. е., біля Македонії він зіткнувся з декількома левами. Приблизно 20 року до н. е. леви вимерли в Італії. У 70 році н. е. декілька левів ще існувало у північній Греції. З 100 року згадок про європейського лева не було.
В українському Придунав'ї знайдено викопні рештки лева поблизу м. Болграда, вони датуються серединою IV тисячоліття до н. е., а також поблизу с. Маяки Одеської області, вони датуються III тисячоліттям до н. е. (знайдено кілька кісток, які належать і дорослим і молодим особинам). Скоріше за все Причорномор'я входило в давній ареал цього виду[1]. Також у Причорномор'ї, зокрема Ольвії, зроблено дві знахідки кісток левів з датуванням 1000–0 років до н.е[2][3].
На одній із фресок Софії Київської можна побачити зображення битви князя Володимира Мономаха з лютим звіром, що нагадує лева. Сам князь у своїх повчаннях синам, описуючи полювання в Подонні:
|
Лютий зверь скочіл ко мне на бєдри, і конь со мною повєрже. | 
|
Можливо, що 900 років тому ці хижаки водилися в українському степу й у долині Сіверського Дінця[4]. Інші науковці вважають, що літописним «лютим звіром» був каспійський тигр[5].
У поселенні Молюхів Бугор (в заплаві річки Тясмин на північ від села Новоселиця Чигиринського р-ну Черкаської області), з-поміж іншого виявлено й кістки лева. Вважається, що в період існування цього пізнього енеолітичного поселення був більш посушливий клімат[6].
- ↑ Бибикова, В. И. Костные остатки льва из энеолитических поселений Северо-Западного Причерноморья // Вестник зоологии. — 1973. — № 1. — С. 57–63.
- ↑ Sommer R. S. & Benecke N. Late Pleistocene and Holocene development of the felid fauna (Felidae) of Europe: a review // Journal of Zoology. — 2006. — Вип. 269. — № 1. — С. 7–19. — DOI:.
- ↑ Одрін О. Мисливство в античних державах Надчорномор’я (на прикладі Ольвії) // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2015. — Вип. 11–12. — С. 289–302.
- ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- ↑ Гептнер В. Г. О лютом звере Мономахова «Поучения детям» // Охота и охотничье хозяйство. — 1969. — № 5. — С. 42–43. (рос.)
- ↑ Нераденко, Т. М. Поселення Молюхів Бугор в працях Д. Я. Телегіна і за сучасними даними // Археологія і давня історія України. — 2020. — Вип. 4. — № 37. — С. 348–357.